Кисіль Олександр Андрійович
КИСІ́ЛЬ Олександр Андрійович (19(31). 08. 1859, Київ — 08. 03. 1938, Москва) — лікар-педіатр. Доктор медицини (1887), професор (1910). Заслужений діяч науки РСФРР (1933). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1883). Працював у дит. клініці Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі; 1890–1938 — у 1-й дит. туберкульоз. лікарні в Москві; водночас 1892–1911 — приват-доцент Моск. університету; від 1910 — проф. і дир. клініки дит. хвороб Вищих жін. курсів (від 1930 — каф. дит. хвороб 2-го Моск. мед. інституту); від 1927 — наук. кер. Моск. НДІ педіатрії і дит. хірургії. Наукові праці присвяч. проблемам лікування і профілактики ревматизму, туберкульозу, захворювань скарлатини, дизентерії, малярії, інфекційних жовтяниць у дітей та ін. питанням клін. педіатрії. Пропагував використання природ. фіз. чинників (сонце, повітря, вода) для профілактики і лікування низки дит. захворювань. Ініціатор організації ліс. шкіл і санаторіїв для дітей, хворих на туберкульоз і ревматизм. Посмертно видано «Труды заслуженного деятеля науки профессора А. А. Киселя» (т. 1–2, Москва; Ленинград, 1940–44).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Туберкулез и наследственность. Вятка, 1921; Туберкулез у детей. Главнейшие факты из патологии туберкулеза. Х., 1922.
Рекомендована література
- Конюс Э. М. А. А. Кисель и его школа. 1949;
- Студеникин М. Я., Ефимова А. А., Таточенко В. К. Пути развития педиатрии. 1974 (обидві — Москва).