Кисіль Олександр Андрійович
КИСІ́ЛЬ Олександр Андрійович (19(31). 08. 1859, Київ — 08. 03. 1938, Москва) — лікар-педіатр. Доктор медицини (1887), професор (1910). Заслужений діяч науки РСФРР (1933). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1883). Працював у дитячій клініці Військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі; 1890–1938 — у 1-й дитячій туберкульозній лікарні в Москві; водночас 1892–1911 — приват-доцент Московського університету; від 1910 — професор і директор клініки дитячих хвороб Вищих жіночих курсів (від 1930 — кафедра дитячих хвороб 2-го Московського медичного інституту); від 1927 — науковий керівник Московського НДІ педіатрії і дитячої хірургії. Наукові праці присвячені проблемам лікування і профілактики ревматизму, туберкульозу, захворювань скарлатини, дизентерії, малярії, інфекційних жовтяниць у дітей та інших питанням клінічної педіатрії. Пропагував використання природних фізичних чинників (сонце, повітря, вода) для профілактики і лікування низки дитячих захворювань. Ініціатор організації лісових шкіл і санаторіїв для дітей, хворих на туберкульоз і ревматизм. Посмертно видано «Труды заслуженного деятеля науки профессора А. А. Киселя» (т. 1–2, Москва; Ленинград, 1940–44).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Туберкулез и наследственность. Вятка, 1921; Туберкулез у детей. Главнейшие факты из патологии туберкулеза. Х., 1922.