Маяк

МАЯ́К  — постійно діючий навігаційний орієнтир для суден, що служить для розпізнавання берега, позначення небезпечного для мореплавства місця та визначення місця знаходження судна під час плавання поблизу берега. Як правило, М. — стаціонарна споруда баштового типу (часто з яскравим контраст. забарвленням) для орієнтування суден у небезпеч. місцях. М. оснащені потуж. джерелом світла і забезпечені оптич. засобами для посилення світл. сигналу вночі: засоби світл. сигналізації (оптичні апарати з електр. або ін. лампами, лазери), що забезпечують видимість на віддалі до 15 мор. миль (27,8 км). М. може подавати суднам і звук. сигнали, передавати радіосигнали в умовах недостатньої видимості (напр., у тумані, через рельєф). Використовують акуст. повітряні (наутофони, сирени), підводні (осцилятори, дзвони) і радіотех. засоби сигналізації, що працюють синхронно. Кожному М. присвоєно визначений сигнал. Завдяки застосуванню сучас. навігац. технологій роль М. дещо знизилася. За місцем установлення М. поділяють на берегові (встановлюють на березі чи на прибереж. о-вах), морські, або плавучі (у відкритому морі на природ. чи штуч. основах; судна з маяковою апаратурою, встановлені на якір у точно визначеному місці; використовують далеко від берег. лінії і при входах у порт як лоцман. станцію). За функціонал. призначенням М. розділяють на вказівні або розпізнавальні (служать знаками при вході в порт або в тому місці, де судна міняють курс; для позначення небезпеч. ділянок), приймальні (на підході до порту), застережні, поворотні, створні (для вказівки суднам входу в гавань, порт). М. — точка на горизонті, що для багатьох навігац. потреб недостатньо. Тому для позначення проходів у порти, гирла річок М. використовують як знаки створів: будують 2 М. різної висоти; дальній М. завжди вищий за ближнього; якщо судно на правил. курсі, то з нього можна спостерігати обидва М. одночасно, один над іншим; завдяки різниці висот знаків створів можна точно визначити, в яку сторону проводити коректування курсу. Осн. відомості про М. (опис зовн. вигляду споруд, особливості світіння, дані про видимість) наведено у посібниках для плавання, на мор. навігац. картах. Координати М. точно визначені і нанесені на карту; світло М. не має бути прийняте за випадковий вогонь на березі. Як тимчас. берегові споруди застосовують бакени. М. будували здавна. Одним із «семи чудес» світу вважали Александрій. (Фарос.) М. (3 ст. до н. е., існував бл. 1500 р.) біля входу в єгипет. порт Александрія. Давні греки і фінікійці розмічали небезпечні проходи вогнями багать. У Франції берегову лінію не позначали вогнями до 17 ст. для запобігання нападам піратів. Як М. 1886–1902 використовували статую Свободи у США. Як джерело світла на М. використовували кам’яне вугілля, ріпакову олію, гас. Обертання лінз забезпечував годинник. механізм, що приводив у рух доглядач М. Винахід 1820 лінз Френеля значно збільшив інтенсивність світл. пучків М. Удосконалювали тримал. конструкцію, розробили кілька типів М. На поч. 20 ст. вагомий внесок в удосконалення конструкції М. зробив швед. учений Ґ. Дален, винайшовши соняч. клапан, що дозволив автоматизувати роботу М., включаючи М. уночі і вимикаючи у сонячну погоду. Необхідність у доглядачах практично зникла: їх завдання зводили до екстреного ремонту М. Для забезпечення високої ефективності роботи М. світло концентрують лінзами, що обертаються; у старих М. — у горизонт. площині у кілька напрямів. Від 2-ї пол. 20 ст. на М. встановлюють радіолокац. відбивачі. У сучас. М. із дзеркалами, що обертаються, годинник. механізм рухає електродвигун. Джерелами живлення в сучас. М. є електроенергія, підведена від електростанції на березі, сонячна батарея або дизел. генератор. У мор. М. можуть застосовувати радіоізотопні термоелектр. генератори. У сучас. автоматизов. М. система лінз, що обертаються, замінена джерелом надзвичайно яскравого світла, що випромінює короткі всенаправлені спалахи: світло концентрується в часі, а не в просторі. Принцип роботи цих М. схожий з аеродром. і габарит. вогнями на високих будовах. Замість постій. джерела світла спостерігач бачить короткі повторювані спалахи. Застосування пульсуючого світла дозволяє створити для кожного М. певну світлову схему, що дозволяє ідентифікувати М. Для спрощення проходження суднами небезпеч. місць і мілин башта М. може мати характерне кольор. забарвлення з декількох смуг (т. зв. денна мітка); у нічний час застосовують секторні вогні, що дозволяють визначити, з якого боку судно підходить до М. Кольори сектор. вогнів: білий позначає безпечний для проходу сектор; червоний — ліворуч від безпеч. сектора область, зелений — праворуч від безпеч. сектора область для суден, що наближаються. Найважливіші М. світу повністю автоматизовані; удосконалення в навігації, застосування GPS призвели до скорочення неавтоматизов. М. (ос­­тан­ній демонтовано у 1990-і рр.). В Україні працюють бл. 60 М., найдавніші з них збудовано у 1-й пол. 19 ст. Перший електр. М. у Рос. імперії ввели в експлуатацію 1867 в Одесі. М. розташ. на берегах Чорного та Азов. морів, а також Керчен. протоки: Херсонес. (1816), Тарханкут. (1817), Інкерман. перед. і задній М. (1821), Євпаторій. (1861), Павлів. перед. (1863) і задній (1907) М., Комиш-Бурун. перед. М. (1866), Чурбас. задній М. (1872), Чаудин. (1886), Меганом. (1895), Іллін. (1899), Бурун. перед. і задній М. (1906), Ялтин. (1908), Рибачий (1968; усі — АР Крим); Очаків. перед. і задній М. (1826), Вікторів. перед. і задній М. (1856), Лупарів. перед. М., Кисляків. задній М., Руський задній М. (усі — 1862), Аджигол., Перед. і Задній Сіверсів М. (усі — 1866), Дніпро-Лиман. перед. і задній М. (1884), Хаблів. перед. і задній М. (1902; усі — Микол. обл.); Тендрів. (1827), Бирючий (1882), Генічес. (1883), Станіслав., Аджигол. (обидва — 1911; усі — Херсон. обл.); Білосарай. (Донец. обл., 1836), Бердян. нижній (1838) і верхній (1878) М. (Запоріз., обл.); Одес. (1827) та Воронцов. (1845) М. в Одесі, М. о-ва Зміїний (1843), Дністров.-Царегр. (1851), Санжій. (1921), Чорномор. (1965), Лузанів. (1979), Григорів. (1986; усі — Одес. обл.). Напр., М. на Одещині: 1-го класу — Одес., Воронцов., Санжій. та о-ва Зміїний; 2-го класу — Дністров.-Царегр.; 7 працюють в автомат. режимі. Споруджено 2007 храм-маяк Миколи Мірлікійського (АР Крим, проект А. Гайдамаки) як меморіал пам’яті загиблих на водах.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю