Маяцький Петро Никифорович
МАЯ́ЦЬКИЙ Петро Никифорович (28. 02. 1905, с. Печеніги, нині смт Харків. обл. — 06. 03. 1968, Москва) — цирковий артист (еквілібрист, мотогонщик), режисер та організатор циркової справи. Заслужений артист РРФСР (1939). Закін. Харків. індустр. технікум (1920-і рр.). Займався важкою атлетикою та акробатикою, став інструктором з цих видів спорту. Дебютував 1925 у Харків. цирку. Виступав в аматор., згодом — в естрадно-цирк. колективах (номери «Римські гладіатори», «Римські кільця», «Перш»). Партнеркою 1925–41 була К. Баришникова. 1931 під псевд. Лео Маро випустив еквілібрист. номер «Ренське колесо на перші», у якому першим продемонстрував сходження на двох вільностоячих драбинах із першом на лобі; у фіналі номера К. Баришникова виконувала унікал. трюк — стрімкі оберти в ренському колесі, закріпленому на вершині перша довж. 8 м. 1936 виконував із П. Помазковим комічно-акробат. сценку «Бравий солдат Швейк». 1937 сконструював спец. розбір. трек для атракціону «Мотогонки по нахиленому треку» (скіс машини до треку 45°, швидк. на окремих ділянках 80 км/год.); серед учасників: К. Баришникова, В. Гончаров, О. Аванесова, А. Добарський, Б. Левандовський, К. Пармакян. Артисти будували під час руху машин складні акробат. піраміди, перестрибували з машини на машину. 1941–44 — худож. кер. Ташкент. держ. цирку. 1944 підготував еквілібрист.-ілюзій. номер. Засн. і худож. кер. Укр. цирк. колективу (1956–60), для якого 1960 створив номери «Гуцульські акробати» та кінний «Запорозькі козаки». Реж., автор трюків і констуктор атракціону «Куля сміливості» (створили 1949 на «Уралмашзаводі» у Свердловську, нині Єкатеринбург, РФ; уперше продемонстровано 1950 у Дніпроп. цирку, нині Дніпро; 1-а премія 1-го Всесоюз. конкурсу цирк. мистецтва, 1952; трюк. фігурна їзда на мотоциклах і велосипеді по горизонталі та вертикалі, вісімками і мертвими петлями всередині підвішеної під куполом цирку прозорої метал. кулі діаметром 7 м, що складалася з двох напівсфер; у фіналі нижню рухливу частину опускали і М. продовжував їздити по верх. напівсфері; 1961 додав номер «Мертва петля»; 1963 отримав травми під час виступу; із цим атракціоном знімався у муз. кінокомедії «Артист із Коханівки», 1961, реж. Г. Ліпшиць). Серед учасників атракціону — дружина Надія Романівна (26. 02. 1926 — 12. 02. 2011, Москва; засл. арт. РРФСР, 1972), його син від першого шлюбу В’ячеслав (13. 04. 1932), від 1966 — також їхня дочка Марина (22. 07. 1948, Харків, за паспортом — м. Іваново, РФ; засл. арт. РФ, 1996), А. Коваль. Через несправність апаратури 1972 дружина впала з вис. 10 м; 1975 впала куля, жінки отримали травми й не змогли далі виступати мотогонщицями. Марина 1977 створила атракціон «Дресировані гепарди і собаки», від 1994 виступала як клоун-ексцентрик.
Рекомендована література
- Дорохов А. Мотогонки по наклоненному треку под руководством П. Н. Маяцкого. Ленинград, 1939;
- Паули О. Что мы знаем о мужестве // Сов. эстрада и цирк. 1969. № 4.