КИСЛИ́ЦЯ Дмитро Варламович (справжнє — Ієвлев; псевдонім — Д. Кис; 07. 11. 1912, с. Соснівка Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині с. Красне Красноармійського обл. — 11. 11. 1993, От­тава) — мово­знавець, журналіст. Закінчив Київський педагогічний ін­ститут (1938). Учителював; від 1940 працював у Львівському університеті; під час 2-ї світової війни — у міській управі Києва. 1943 повернувся до Львова, 1944 ви­їхав до Німеч­чини. Викладав у гімназії в таборі для інтернованих осіб, Богословській академії УАПЦ (Мюнхен). 1947 емігрував до Канади. Здобув докторський ступінь в От­тавському університеті (1966). Був професором славістики Торонтського, От­тавського, а після пере­їзду до США — Оклендського університетів; викладав російську і чеську мови у Канадській школі іноземних мов (завідувач її наукової частини). Редактор газети «Слово», «Наш вік», журналу «Нові дні» (1970–76), головний редактор і диктор Української секції радіо «Голос Канади». Досліджував про­блеми лінгвістики та граматики української мови, творчість українських письмен­ників Канади. Разом із Ю. Шерехом написав під­ручник «Граматика української мови» (Мюнхен, 1947). Його роз­ширений і доповнений варіант (перше ви­да­н­ня — частина 1–2, Торонто, 1965; загалом 10 пере­ви­дань) донині використовують в україно­знавчих школах США та Канади. Пере­клав з російської мови «Спогади» генерала П. Григоренка (Детройт, 1984). Автор спогадів «Світе ясний» (От­тава, 1987).