КИСЛИЧЕ́НКО Юрій Володимирович (01. 05. 1925, Київ — 19. 09. 1999, там само) — архітектор, графік, художник-оформлювач. Батько С. Кисличенка. Член НСХУ (1971). Закінчив Київський художній ін­ститут (1953). Від­тоді працював у Києві: архітектором-художником Академії архітектури УРСР, архітектором Воєн­проекту (1954–56), Метро­проекту (1956–59), Метробуду (1959–61), головним художником Товариства художників (1961–68); водночас архітектором-художником творчо-виробничого комбінату (1963–85). Учасник республіканських і всесоюзних мистецьких ви­ставок від 1969. Брав участь в оформлен­ні станцій Київського метрополітену «Хрещатик» (1960), «Поштова площа», «Контрактова площа» (обидві — 1976), «Піонерська» (нині «Лісова», 1979). Здійснив архітектурне виріше­н­ня памʼятників Т. Шевченку (м. Звенигородка Черкаської обл., 1964), В. Чапаєву (м. Лубни Полтавської обл., 1966), М. Кропивницькому (Кірово­град, 1969). Виконав художнє оформле­н­ня музеїв Т. Шевченка (с. Шевченкове Звенигородського р-ну, 1963) та Лесі Українки (с. Колодяжне Дзержинського р-ну Житомирської обл., 1965), Етно­графічно-меморіального музею В. Гнатюка (с. Велеснів Монастириського р-ну Тернопільської обл., 1967–69; спільно з І. Левицькою), Музею історії Київського військового округу (Київ, 1967), Київського літературно-меморіального музею М. Рильського, Івано-Франківського крає­знавчого музею (обидва — 1968), комплексу-заповід­ника «Холодний Яр» (Черкаська обл., 1970), музею-фортеці «Косий капонір» (Київ, 1971), Чернігівського історичного музею (1979, з І. Левицькою; диплом ВДНГ УРСР), від­ділу «Природа» Остерського крає­знавчого музею (Чернігівська обл., 1990; із сином).