Китайгородський Ісак Ілліч
Визначення і загальна характеристика
КИТАЙГОРО́ДСЬКИЙ Ісак Ілліч (14(26). 04. 1888, м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 26. 06. 1965, Москва) — фахівець у галузі фізико-хімії і технології скла. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959). Сталін. (1941, 1950) і Ленін. (1963) премії. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1910). Працював на виробництві; 1918–26 — у Вищій раді нар. господарства (Москва); 1926–33 — зав. першої в СРСР каф. технології скла Моск. інституту нар. господарства; 1933–65 викладав у Моск. хім.-технол. інституті. Основний напрям наукових досліджень — хімія силікатів. Розробляв методи виробництва нових типів скла, піноскла та надміц. штуч. каменю; вивчав процеси скловаріння, синтез алюмомагнезіал. та ін. складів скла. Сформулював правило упаковки молекул в орган. кристалах (1946); створив новий клас склокристаліч. матеріалів — ситали. Співавтор підручника «Технология стекла» (Москва, 1939), який неодноразово перевид. і переклад. нім., угор. і чес. мовами.
Пр.: Теория стеклообразования и методы варки стекла. Москва; Ленинград, 1935; Крашение и глушение стекла. Москва, 1935 (співавтор); Стекло и стекловарение. Москва, 1950; 1957.
Літ.: Исаак Ильич Китайгородский // СК. 1948. № 11; Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.
В. Я. Чирва, Д. П. Толстенко
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория стеклообразования и методы варки стекла. Москва; Ленинград, 1935; Крашение и глушение стекла. Москва, 1935 (співавтор); Стекло и стекловарение. Москва, 1950; 1957.
Рекомендована література
Завантажити статтю
