КИЧИ́ГІН Михайло Олександрович (21. 09(03. 10). 1892, Київ — 20. 11. 1957, там само) — фахівець у галузі теплотехніки. Доктор технічних наук (1940), професор (1940). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1950). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1923). Від­тоді працював на виробництві; від 1929 (з пере­рвою) — у Київському політехнічному ін­ституті: завідувач кафедри теоретичної і загальної теплотехніки (1937–41, 1944–56), декан тепло­енергетичного факультету (1944–51); водночас 1930–35 викладав у Київському технологічному ін­ституті цукрової промисловості, від 1946 — завідувач лабораторії теоретичної теплотехніки Ін­ституту енергетики АН УРСР (Київ); також спів­працював із Науково-дослідним ін­ститутом цукрової промисловості. 1941–44 — завідувач кафедри теплотехніки Середньоазійського індустріального ін­ституту (Ташкент). Основні наукові дослідже­н­ня у галузі теплового господарства під­приємств цукрової промисловості.