Масцюх Василь
МА́СЦЮХ Василь (03. 03. 1873, с. Нова Весь, нині Малопольс. воєводства, Польща — 12. 03. 1936, с. Риманів-Здруй, нині Підкарп. воєводства, Польща, похов. у рідному селі) — церковний діяч УГКЦ. Доктор габіліт. із каноніч. права (1912). Закін. нар. школу й гімназію у м. Новий Сонч (нині Малопольс. воєводства). Вивчав богослов’я у Львові та Перемишлі (нині Польща), 1899 рукопоклад. на священика. 1903 здобув докторат з теології у Віден. університеті. Відтоді — проф. церк. права Перемишл. духов. семінарії; водночас — нотар Перемишл. єпархіал. суду, референт Перемишл. єпископ. консисторії; від 1912 — приват-доцент каноніч. права Львів. університету. Співзасн. Богослов. наук. товариства у Львові. З поч. 1-ї світової війни 1914 ув’язнений австро-угор. владою у концтаборі Талергоф (побл. м. Ґрац, Австрія). Після звільнення від 1916 служив військ. капеланом у австро-угор. армії, 1918–19 був у полоні в Італії. Душпастирював у с. Велика Горожанка (нині Микол. р-ну Львів. обл.). 1934 папою Пієм ХІ признач. апостол. адміністратором новоствор. окремої Апостол. Адміністрації Лемківщини. На цій посаді орієнтувався на побажання уряду Польщі, що суперечило українофіл. діяльності Перемишл. єпархії на чолі з Й. Коциловським, зокрема за М. у церквах було заборонено виконувати пісню-молитву «Боже великий, єдиний» (сл. О. Кониського, музика М. Лисенка), яку поляки вважали укр. гімном, а також практикувалося переселення проукр. священиків за межі Адміністрації. Автор праці «Церковне право супруже» (Перемишль, 1910) та низки статей реліг. і лемків. тематики, об’єднаних під назвою «Послання до лемків».
Рекомендована література
- Шематизм греко-католицького духовенства Апостольської Адміністрації Лемківщини. Л., 1936;
- Стемфорд, 1970;
- о. І. Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії. У 45-річчя участи у визвольних змаганнях: Мат. до історії. Вінніпеґ, 1963.
Завантажити статтю
Людина 
