Матвєєв Геннадій Костянтинович
МАТВЄ́ЄВ Геннадій Костянтинович (08(21). 08. 1908, с. Пектубаєво, нині Респ. Марій Ел, РФ — 23. 01. 1996, Київ) — правознавець. Батько Ю. Матвєєва. Доктор юридичних наук (1951), професор (1953). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Казан. університет (РФ, 1933), де й працював; від 1938 — у Київ. університеті: 1946–54 — проф., 1954–58 — завідувач кафедри цивіл. права, водночас 1949 — декан юрид. ф-ту, згодом — проф.-консультант каф. міжнар. права. За сумісн. 1947–52 — суддя Верхов. Суду УРСР. Досліджував проблеми цивіл., сімей. і міжнар. приват. права. Засн. київ. школи міжнар. приват. права. Брав участь у розробленні Цивіл. кодексу УРСР (1963). У 2008 в Києві видано зб. праць М. «Вибране».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Види договірних збитків. К., 1940; Основания ответственности юридических лиц. К., 1947; Радянське законодавство про шлюб і розлучення. К., 1949; Вина в советском гражданском праве. К., 1955; История семейно-брачного законодательства Украинской ССР. К., 1960; Новый гражданский кодекс Украины о праве личной собственности. Москва, 1965; Основания гражданско-правовой ответственности. Москва, 1970.
Рекомендована література
- Професор Київського університету Геннадій Костянтинович Матвєєв // Укр. право. 1998. № 1.