Матвієнко Віктор Антонович

МАТВІЄ́НКО Віктор Антонович (09. 11. 1948, Запоріжжя — 29. 11. 2018, Київ) — футболіст (захисник), тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1975), заслужений майстер спорту СРСР (1975). Орден «За заслуги» 3-го (2004) та 2-го (2015) ступ. Закін. Київський інститут фізичної культури (1976). Почав грати 1960 в ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя). Бронзовий призер 21-х Олімпійських ігор (м. Монреаль, Канада, 1976). Срібний призер чемпіонату Європи (Бельгія, 1972). Чемпіон СРСР (1971, 1974–75, 1977). Срібний призер чемпіонатів СРСР (1972–73, 1976). Володар Кубка СРСР (1974), Кубка володарів Кубків європ. країн (1975). Виступав за команди «Металург» (Запоріжжя, 1966–67, 1970), СКА (Одеса, 1968–69), «Динамо» (Київ, 1970–77), «Дніпро» (Дніпропетровськ, нині Дніпро, 1978). Член збірної команди СРСР (1971–77, провів 21 матч). Тренери — В. Маслов, О. Севидов, В. Лобановський. У вищій лізі чемпіонатів СРСР провів 209 ігор (забив 8 голів), у Єврокубках — 33 гри. У списках 33 кращих футболістів СРСР — 5 разів (1971, 1973–76). Працював тренером команд «Авангард» (Рівне, 1980–82, 1985), «Орлента» (м. Луків, Польща, 1991–92), «Поділля» (Хмельницький, 1993), «Торпедо» (Запоріжжя, 1993, 1997–98), «Буковина» (Чернівці, 1994), «Тилігул» (м. Тирасполь, Молдова, 1995), «Сталь» (м. Алчевськ Луган. обл., 2001–02). У 1986–90 та 1994–97 — старший тренер Федерації футболу України, у 2000-х рр. інспектував матчі команд 2-ї ліги.

Завантажити статтю