Матвієнко Володимир Павлович
МАТВІЄ́НКО Володимир Павлович (05. 01. 1938, с. Білка Коростен. р-ну Житомир. обл.) — економіст, банкір, поет-пісняр. Кандидат економічних наук (1973), професор (1992). Герой України (2004). Заслужений діяч мистецтв України (1999). Почес. чл. Укр. академії архітектури (2003). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1996), князя Ярослава Мудрого 5-го (1997) і 4-го (2002) ступ. Закін. Київ. фінанс.-екон. інститут (1959). Відтоді працював у структурах «Будбанку» СРСР, зокрема від 1972 — керівник його Дніпроп. обл. контори, від 1979 — заступник кер., від 1982 — керівник Укр. респ. контори. 1991–92 — перший голова правління НБУ. Брав безпосередню участь в організації його діяльності, розробленні осн. напрямів грошово-кредит. і фінанс. політики незалеж. України, запровадженні в обіг купонів багатораз. використання номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 крб, ініціював створення нац. валюти — гривні. 1992–2008 — голова правління Укр. акц. комерц. пром.-інвестиц. банку «Промінвестбанк». Автор зб. «Люблю я свою Україну» (1997), «На рідних роздолах» (1999), «Дотепні слова» (2000; 2005), «Оберіг пам’яті», «Душі моєї хвилювання», «Пісне моя зоряна» (усі — 2001), «В серці маю Україну» (2008), кн. «Автограф на гривні» (2000), «Планета життя» (2006), «Самотужки по життю» (2007), «Твій син, Україно!» (2012; усі — Київ) та ін. Низку поезій М. покладено на музику.
Рекомендована література
- Банкір. Професор. Поет. К., 2012.