МАТВІ́ЇВ Михайло Львович (15. 12. 1864, Київ — ?) — військовик. Генерал-лейтенант (1915). Закін. 4-й Моск. кадет. корпус (1882), 3-є Олександрів. військ. училище (1884), Микол. академію Ген­штабу (1893). Служив у лейб-гвардії Волин. полку, штабах піхот. дивізій і армій. корпусів, був нач­штабу 18-ї піхот. дивізії, командиром 184-го піхот. резерв. Варшав. полку. Під час 1-ї світової вій­ни — командир 2-ї бригади 9-ї піхот. дивізії, 2-ї бригади 78-ї піхот. дивізії, 37-ї піхот. дивізії, 3-ї піхот. запасної бригади. За Геть­манату 1918 — нач­­­штабу головнокомандувача укр. військами Херсонщини і Таврії. Від 1919 — пред­ставник Добровол. армії генерала А. Денікіна при командуван­ні Франц. екс­педиц. корпусу в Одесі. Подальша доля достовірно неві­дома: за одними даними, емігрував, за ін. — роз­стріляний більшовиками у м. Ялта (нині АР Крим).