МАТЕЄ́ВИЧ Олексій (Mateevici Alexei, справж. — Матвієвич; 27. 03. 1888, с. Кайнари Бендер. пов. Бес­сараб. губ., нині місто Каушан. р-ну, Молдова — 24. 08. 1917, Кишинів) — молдовський поет і пере­кладач, церковний діяч. Закін. Київ. дух. академію (1914), під час навч. в якій здійснив числен­ні пере­клади молдов. мовою зі словʼян. літ-р, що справило від­чут. вплив на його поет. творчість. Вірші почав писати у шкіл. роки. 1907 у перших номерах г. «Basarabia» («Бес­сарабія») опублікував поезії «Ţăranii» («Селяни»), «Eu cînt» («Я спів­аю»), «Ţara» («Країна»), а також ст. «Sfîntul Vasile — Anul Nou în obi­ceiurile moldovenilor basarabeni» («Святий Василій — Новий рік у звичаях бес­сарабських молдован») і «Din cîntecele poporane ale Basarabiei» («З народних пісень Бес­сарабії»). 1915 М. мобілізов. до рос. армії як військ. священик і від­правлений на Галиц., а згодом — Румун. фронти. У червні 1917 написав ві­домий вірш «Limba noastră» («Наша мова»), що став гімном Молдови. У поезіях оспівував горе й надію молдован, прославляв рідну мову, його хвилювало майбутнє свого краю. Глибоке ви­вче­н­ня М. літ-ри попередників, істор. і культур. минулого свого народу помітне у ста­т­тях, опубл. 1910–12 у часописі «Kişineovkie eparhialinîe vedomosti» («Кишинівські єпархіальні ві­домості»): «Momente ale influenţei bisericeşti asupra originii şi dezvoltării istorice a limbii moldoveneşti» («Моменти церковного впливу в походжен­ні й історичному роз­витку молдовської мови»), «Motive reli-gioase în credinţele şi obiceiurile moldovenilor basarabeni» («Релігійні мотиви в повірʼях і обрядах бес­сарабських молдован»), «Bocetele funerare moldoveneşti» («Молдовські похорон­ні голосі­н­ня»), «Schiţă a traducerilor moldo-veneşti religioase şi de trai» («Нарис молдовських релігійно-побутових пере­казів»). У ж. «Lumi­natorul» («Просвітитель», 1913, № 8–11) опублікував працю «Mitropolitul Gavril Bănulescu-Bodoni» («Митрополит Гавриїл Бенулеску-Бодоні»). Літ. доробок М. вміщено в двотомнику «Ope­re» (Chişinău, 1993). Помер від висип. тифу. На його могилі споруджено памʼятник (1934, скульп­тор О. Племедяле). У травні 2018 у Борис­піл. міській центр. б-ці (Київ. обл.) проведено ви­ставку «Renaştere. Від­родже­н­ня», присвяч. вшануван­ню 130-річчя від дня народж. М., на якій екс­поновано фотокопії архів. документів київ. періоду його життя (вступна заява до академії та листки з оцінками, випуск. альбом з його порт­ретом тощо). У Києві М. по­зна­йомився з майбут. дружиною — українкою Ф. Новицькою, з якою згодом пере­­­їхав до Кишинева.