Матеєвич Олексій

МАТЕЄ́ВИЧ Олексій (Mateevici Alexei, справж. — Матвієвич; 27. 03. 1888, с. Кайнари Бендер. пов. Бессараб. губ., нині місто Каушан. р-ну, Молдова — 24. 08. 1917, Кишинів) — молдовський поет і перекладач, церковний діяч. Закін. Київ. дух. академію (1914), під час навч. в якій здійснив численні переклади молдов. мовою зі слов’ян. літ-р, що справило відчут. вплив на його поет. творчість. Вірші почав писати у шкіл. роки. 1907 у перших номерах г. «Basarabia» («Бессарабія») опублікував поезії «Ţăranii» («Селяни»), «Eu cînt» («Я співаю»), «Ţara» («Країна»), а також ст. «Sfîntul Vasile — Anul Nou în obi­ceiurile moldovenilor basarabeni» («Святий Василій — Новий рік у звичаях бессарабських молдован») і «Din cîntecele poporane ale Basarabiei» («З народних пісень Бессарабії»). 1915 М. мобілізов. до рос. армії як військ. священик і відправлений на Галиц., а згодом — Румун. фронти. У червні 1917 написав відомий вірш «Limba noastră» («Наша мова»), що став гімном Молдови. У поезіях оспівував горе й надію молдован, прославляв рідну мову, його хвилювало майбутнє свого краю. Глибоке вивчення М. літ-ри попередників, істор. і культур. минулого свого народу помітне у статтях, опубл. 1910–12 у часописі «Kişineovkie eparhialinîe vedomosti» («Кишинівські єпархіальні відомості»): «Momente ale influenţei bisericeşti asupra originii şi dezvoltării istorice a limbii moldoveneşti» («Моменти церковного впливу в походженні й історичному розвитку молдовської мови»), «Motive reli-gioase în credinţele şi obiceiurile moldovenilor basarabeni» («Релігійні мотиви в повір’ях і обрядах бессарабських молдован»), «Bocetele funerare moldoveneşti» («Молдовські похоронні голосіння»), «Schiţă a traducerilor moldo-veneşti religioase şi de trai» («Нарис молдовських релігійно-побутових переказів»). У ж. «Lumi­natorul» («Просвітитель», 1913, № 8–11) опублікував працю «Mitropolitul Gavril Bănulescu-Bodoni» («Митрополит Гавриїл Бенулеску-Бодоні»). Літ. доробок М. вміщено в двотомнику «Ope­re» (Chişinău, 1993). Помер від висип. тифу. На його могилі споруджено пам’ятник (1934, скульп­тор О. Племедяле). У травні 2018 у Бориспіл. міській центр. б-ці (Київ. обл.) проведено виставку «Renaştere. Відродження», присвяч. вшануванню 130-річчя від дня народж. М., на якій експоновано фотокопії архів. документів київ. періоду його життя (вступна заява до академії та листки з оцінками, випуск. альбом з його портретом тощо). У Києві М. познайомився з майбут. дружиною — українкою Ф. Новицькою, з якою згодом пере­їхав до Кишинева.

Рекомендована література

1. G. Baciu. Viziuni asupra vieţii şi morţii poeţilor martiri Eminescu, Mateevici, Vieru. Chişinău, 2014;
   Google Scholar Internet
2. L. Prisac, I. Xeno-fontov. Alexie Mateevici (1888–1917), autorul Imnului de Statal Republicii Moldova // Revista Țara Bârsei. Serie nouă. Brașov, 2016. № 15.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю