Матешук-Грицина Ірина (Олеся) Андріївна

МАТЕШУ́К-ГРИЦИ́НА Ірина (Орися) Андріївна (псевд. — Маківка; 22. 01. 1929, с. Теребежі, нині Буського р-ну Львів. обл.) — учасниця національно-визвольних змагань, письменниця. Мати Л. Матешук-Вацеби. 1939 разом із батьками переїхала до Львова. 1945 вступила до Спілки укр. молоді й ОУН. Від 1947 навч. у Львів. університеті. У жовтні того ж року заарешт. уперше, однак незабаром звільнена, у вересні 1948 — удруге. 22 березня 1949 за звинуваченнями в участі в ОУН, написанні літ-ри антирад. змісту та закликах до боротьби за самост. Україну засудж. до 25-ти р. позбавлення волі. Покарання відбувала у таборах суворого режиму в РФ і Казахстані. 1955 звільнена, повернулася до Львова. Закін. Харків. бібліотеч. інститут, працювала бібліографом у б-ках Львова. 1989–95 — голова Львів. клубу політв’язнів і репресованих ім. М. Сороки. Авторка зб. поезій «Відважні, щирі, неповторні» (2003), «Без надії сподіваюсь...» (2013; 2015), кн. «Незабутня Софія Караффа-Корбут» (2004), «Олеська земля — земля героїв» (2006), «А ми не скорилися» (2007), «А ми лишилися людьми» (2011; усі — Львів).

Я. Г. Гелетій