Матеюк Антоній
МАТЕЮ́К Антоній (?, с. Угнин Холм. губ., нині Люблін. воєводства, Польща — листопад 1919, м. Жмеринка, нині Вінн. обл.) — церковний і політичний діяч. Закін. православну духовну семінарію у м. Холм (нині Польща). Рукопоклад. на священика, душпастирював у Холм. губ. Під час 1-ї світової війни 1915 евакуйов. до Києва, де став капеланом (військ. священиком) 248-ї ополчен. дружини рос. армії. Після Лютн. революції 1917 брав активну участь в укр. політ. житті: співорганізатор З’їзду біженців з Холмщини й Підляшшя у Києві (7 вересня 1917), заступник голови Холм. губерн. виконав. комітету і один із його представників в УЦР. Від листопада 1917 — капелан 2-ї Сердюц. дивізії, на поч. 1918 — Окремого Запороз. загону Армії УНР. За гетьманату П. Скоропадського мешкав у Києві. У листопаді 1918 приєднався до антигетьман. повстання, став протопресвітером Армії УНР. Захворів на тиф, розстріляний денікінцями.
Рекомендована література
- Білон П. Спогади. Ч. 1. Піттсбурґ, 1952;
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Кн. 2. К., 2011;
- Колянчук О. Українці з Холмщини та Південного Підляшшя, що були заангажовані в будування української державності та брали участь у визвольних змаганнях за самостійність України в 1919–1921 роках // Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина — Холмщина у ХІХ–ХХ ст. Т. 1. Холм, 2011.