Матковський Северин Павлович

МАТКО́ВСЬКИЙ Северин Павлович (02. 11. 1861, с. Велика Горожанка, нині Микол. р-ну Львів. обл. — 17. 08. 1935, Тернопіль) — церковний діяч УГКЦ, громадсько-політичний діяч. Навч. у Дрогоб. (нині Львів. обл.) і Академ. (Львів) г-зіях, Львів. та Перемишл. (нині Польща) духов. семінаріях, на філос. факультеті Віден. університету. Висвяч. 1885. Відтоді був катехитом і пом. пароха у м. Снятин (нині Івано-Фр. обл.); 1893–35 — парох у с. Босири (нині Чортків. р-ну Терноп. обл.). Дійсний член Богослов. наук. товариства. Співзасн. т-в «Народний Дім» та «Згода» в м. Копичинці (нині Гусятин. р-ну Терноп. обл.), кооперативу «Збруч» у Гусятині. Подорожував Німеччиною, Швейцарією та Італією. Член Укр. нац.-демократ. партії. Спів­організатор рільничих страйків на Галиц. Поділлі на поч. 20 ст. У роки 1-ї світової вій­ни разом із о. І. Бриковичем і М. Кінасевичем домігся у командування рос. армії в м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.) рішення про звільнення з-під арешту 62-х священиків УГКЦ. У січні–квітні 1919 — чл. Укр. нац. ради ЗУНР (входив до адм. і земел. комісій), у квітні–травні 1919 — чл. земел. комісії Зх. обл. УНР.

Завантажити статтю