Матузявічус Еуґеніюс

МАТУЗЯ́ВІЧУС Еуґеніюс (Matuzevičius Eugenijus; 24. 12. 1917, м. Урюпинськ, нині Волгогр. обл., РФ — 20. 06. 1994, м. Кринчинас Пасваліс. р-ну, нині Паневежис. пов., Литва, похов. у Вільнюсі) — литовський поет, пере­кладач. Заслужений діяч мистецтв Литви (1977). Навч. у Каунас. та Вільнюс. університетах (1939–43). Викладав у Паневежис. гімназії (1944–46), працював у Держ. видавництві політ. та худож. ви­дань (1946–53), був консультантом з поезії СП Литви (1954–59), ред. г. «Litera­­tūra ir menas» (1961–72). Вірші почав друкувати 1933. На поч. твор. шляху в естет. та поет. по­глядах був близький, та дружив із пред­ставниками літ. групи, члени якої в еміграції згуртувалися навколо поет. антології «Žemė» («Земля») та уві­йшли в історію литов. літ-ри як «жямінінкай» (К. Брадунас, Ю. Кекштас, А. Ніка-Нілюнас, Ґ. Наґіс та В. Мачерніс). Після війни не мав можливості під­тримувати звʼязки із соратниками, у повоєн. Литві не міг продовжувати творити за тими ж естет. принципами. У ран­ній ліриці пере­важають пейзажні й мелодійні мотиви, мотиви коха­н­ня та роз­чарува­н­ня, радості й страж­дань, на­ступні зб. поезії містять числен­ні декларативні вірші, що прославляють рад. життя, згодом — тема праці, філос. роз­думи про сучасну людину й природу. Низку поезій М. поклали на музику литов. композитори. Писав для дітей — поет. зб. «Mes gyvenam prie marių» («Ми живемо біля моря», Вільнюс, 1953). Україні присвятив вірші «Дні­провська чайка», «З Володимирської гірки», «Вечір в українському селі», «Тарас Шевченко», «Верба Шевченка», «Ранок у Каневі», які вміщені, зокрема, у вид. «Вінок великому Кобзареві» (1961), «Подарунок з Німану: Сучасна литовська поезія» (1963; обидва — Київ). Автор статей про литов.-укр. літ. звʼязки, зокрема «T. Ševčenkos poezijos vertimai» («Пере­клади віршів Т. Шевченка», 1956), «Привіт тобі, земле Тараса» (1987), опубл. у литов. періодиці. Пере­клав поезії Т. Шевченка «Гоголю», «Чого ти ходиш на могилу?», «Якби мені черевики», «Добро, у кого є господа», «П. С.», «Якби зо­стрілися ми знову», що вві­­йшли до вид. перекл. творів укр. поета «Poezija» («Поезії», 1951) та «Kobzarius» («Кобзар», 1961; обидва — Вільнюс), а також низку віршів І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Стельмаха, І. Неходи, А. Малишка, В. Бичка, Б. Олійника, Л. Костенко, М. Він­грановського, І. Драча, Д. Павличка, А. Непокупного та ін.; частину з них вміщено до зб. перекл. М. «Žemės akys» («Очі землі», Вільнюс, 1988). Окремі поезії М. пере­клали Д. Білоус, В. Бичко, О. Новицький, Д. Чередниченко, В. Вільний, І. Гончаренко, Л. Талалай. Укр. мовою 1977 у Києві ви­йшла його кн. «Біля Балтики синьої».