Мах Петро Петрович
МАХ Петро Петрович (псевд.: П. Орленко, М. Петренко, П. Петрович; 25. 05. 1934, с. Корхів Білгорай. пов. Люблін. воєводства, Польща — 17. 03. 2011, Луцьк) — поет-пісняр, прозаїк, публіцист. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член НСПУ (1963). Закін. Львівський університет (1957). Від 1956 працював у ред. обл. г. «Радянська Волинь». У січні 1964 звільн. з роботи та переслідув. офіц. владою. Тривалий час друкувався під псевд. 1965–67 — виїз. ред. видавництва «Каменяр» по Волин. та Рівнен. областях; 1975–80 — керівник Товариства книголюбів Волині; 1980–89 — голова Волин. організації СПУ; від 1989 — голова крайової організації «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Перші твори друкував на сторінках львів. преси. Автор поет., проз. та публіцист. книг. У них — тонка лірика, волин. природа, незлам. дух борця за рідне слово, за волю України. М. від конкрет. зорово-слух. асоціацій йшов до ускладнення образів, до масштабності мислення, поглиблював органічність використання фольклору, сміливо синтезував реаліст. й романтичне, творив численні неологізми. У співпраці з композиторами А. Пашкевичем, В. Герасимчуком, Б. Янівським, В. Мареничем та ін. створив низку популяр. пісень, зокрема «Ожини», «Сон-трава», «Вишивала мати зозуленьку…», «Питала мати в далини…», «Лесина казка», «Тополя», «Сповідь Сивого Клена», «Айстри осінні», «На білих крилах рушників», «Журавлина». У його твор. доробку також сценарії т/ф — «Земля Світ-озера», «Синій льон», «Лесин дивосвіт». Друкувався в антологіях укр. поезії в Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччині, Азербайджані. Окремі твори перекладено білорус., польс., нім., груз., рос. мовами. 2012 відкрито мемор. дошку пам’яті М. на фасаді Луцької спеціалізов. школи № 1, де він навч., у кабінеті української мови розміщено музейну експозицію, присвяч. літ. спадщині поета.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Перші промені: Поезії. К., 1958; Поезії. Л., 1960; Пісня кленів: Пастелі. Л., 1965; Віра Глод: Повість. Л., 1966; Поклін Джоконді: Новели. Л., 1968; Вікна: Пастелі. К., 1971; Гостини в матері. К., 1971; Козацькі могили: Нарис. Л., 1972; Світанкові роси: Поезії. К., 1973; Вруна: Роман. К., 1978; Посвіт: Поезії. Л., 1979; Меморіал Вічної Слави в Луцьку. Л., 1980; Крайполе: Поезії. К., 1984; Светелка: Стихи, поэма. Москва, 1986; Дикий брід: Роман. К., 1990; На білих крилах рушників. Лц., 1998; Ластів’ятко: Вірші для дітей. Лц., 1998; Христос воскрес — воскресне Україна! К., 1999; Ластівка із крилами журби: Поезії. Лц., 2004; Корогва: Поезії. Лц., 2008; Ганнусина стежка: Поезії. Лц., 2009; Крайполе: Зібр. тв. у 2 т. Лц., 2009–10; Гордоплесо: пастелі. Лц., 2011.
Рекомендована література
- Крижанівський С. Привабити і завоювати читача // Дніпро. 1959. № 3;
- Братунь Р. Світло синівського почуття // Рад. Волинь. 1980, 19 трав.;
- Павлюк І. Мах Петро Петрович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2000. Вип. 7;
- Гей В. Поетичний світ Петра Маха // Волинь. 2004, 22 трав.;
- Петро Мах: «Душею журавлію до Волині»: Біобібліогр. покажч. Лц., 2013;
- «З любові люди виростають» (до 80-річчя від дня народження Петра Маха — українського письменника): Метод.-бібліогр. мат. Лц., 2014.
Завантажити статтю
Людина 
