Махонюк Анатолій Петрович
МАХОНЮ́К Анатолій Петрович (10. 09. 1962, с. Чевель Старовижів. р-ну Волин. обл. — 04. 05. 2016, с. Овадне Володимир-Волин. р-ну Волин. обл.) — поет. Брат Галини і Світлани Махонюків (див. Махонюки). Член НСПУ (2003). Стипендіат премії ім. Галшки Гулевичівни Волин. фонду культури (1993). Лауреат премії «Надія» (1994), нагородж. дипломом за кращу книгу в номінації «Література для дітей» (2011). Інвалід з дитинства 1-ї групи. Навч. у спец. школах-інтернатах у м. Знам’янка Кіровогр. обл. та м. Борислав Львів. обл. (1977–79), середню освіту здобув у заоч. школі в Овадному (1981), де й мешкав. Вірші друкував у рай. та обл. газетах, альманасі «Світязь». М. у дорос. поезії — філософ-мінімаліст, у дит. — філософ-вихователь, який намагається якомога повніше подати у вірші сюжет, ідею та персонажів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Благословення. 1992; Дощу мелодія блакитна. 1998; Осінній сонях. 2002; Колекціонер календарних листків. 2005; Допоки бачу тінь свою. 2007; Гороскоп для Мурка. 2007; Казка про Джмелика-мандрівника. 2011; П’ять кольорів тіні. 2012; Книжка не про мишку. 2015 (усі — Луцьк).
Рекомендована література
- Лещук Є. В країні Журавлів // Благовіст. 1999, 6 берез.;
- Гранич Н. Сторож соняхів // Березіль. 2003. № 9–10;
- Нестерук Л. Відчуйте смак і запах слова // Володимир вечірній. 2005, 31 берез.
Завантажити статтю
Людина 
