Кияниця Віктор Миколайович
КИЯНИ́ЦЯ Віктор Миколайович (19. 11(01. 12). 1887, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. — 19. 11. 1979, Київ) — фахівець у галузі електрифікації сільського господарства. Доктор технічних наук (1939), професор (1940). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. технол. інститут (1912), де й працював (згодом електротех. інститут): 1930–41 — завідувач кафедри електротехніки; під час 2-ї світової війни — завідувач кафедри електротехніки й електропривода Туркм. с.-г. інституту (Ашґабат), завідувач кафедри електротехніки, декан радіотех. факультету Горьков. індустр. інституту (нині Нижній Новгород, РФ); від 1944 — завідувач кафедри електрифікації пром. підприємств Львів. політех. інституту; водночас 1945–47 — зав. Львів. відділ. Інституту енергетики АН УРСР; від 1951 — професор кафедри застосування електроенергії в с. госп-ві Укр. с.-г. академії (Київ). Вивчав проблеми ультрафіолет. опромінення насіння овоч. культур. Розробив методику розрахунку освітлювал. установок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Зажигание электрической искрой в автомобильных двигателях. Х., 1918; Освещение цеха для резки листового стекла. Х., 1932; Перспективи застосування променистої енергії в сільському господарстві // Механізація с. господарства. 1953. № 10; Дослідження режиму роботи сільськогосподарських установок // Наук. пр. Київ. с.-г. інституту. 1954. Вип. 7 (співавтор); К вопросу методики определения дозы облучения семян огурцов ртутно-кварцевыми лампами // МЭСХ. 1966. Вып. 6.
Рекомендована література
- Жулай Є. Л. Кияниця Віктор Миколайович (1887–1979) // Вчені у галузях механізації, електрифікації та меліорації. Кн. 3. К., 2000.
Завантажити статтю
Людина 
