Кияниця Віктор Миколайович
КИЯНИ́ЦЯ Віктор Миколайович (19. 11(01. 12). 1887, м. Кривий Ріг, нині Дніпропетровська обл. — 19. 11. 1979, Київ) — фахівець у галузі електрифікації сільського господарства. Доктор технічних наук (1939), професор (1940). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський технологічний інститут (1912), де й працював (згодом електротехнічний інститут): 1930–41 — завідувач кафедри електротехніки; під час 2-ї світової війни — завідувач кафедри електротехніки й електропривода Туркменського сільськогосподарського інституту (Ашґабат), завідувач кафедри електротехніки, декан радіотехнічного факультету Горьковського індустріального інституту (нині Нижній Новгород, РФ); від 1944 — завідувач кафедри електрифікації промислових підприємств Львівського політехнічного інституту; водночас 1945–47 — завідувач Львівського відділення Інституту енергетики АН УРСР; від 1951 — професор кафедри застосування електроенергії в сільському господарстві Української сільськогосоподарської академії (Київ). Вивчав проблеми ультрафіолетового опромінення насіння овочевих культур. Розробив методику розрахунку освітлювальних установок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Зажигание электрической искрой в автомобильных двигателях. Х., 1918; Освещение цеха для резки листового стекла. Х., 1932; Перспективи застосування променистої енергії в сільському господарстві // Механізація с. господарства. 1953. № 10; Дослідження режиму роботи сільськогосподарських установок // Наук. пр. Київ. с.-г. інституту. 1954. Вип. 7 (співавтор); К вопросу методики определения дозы облучения семян огурцов ртутно-кварцевыми лампами // МЭСХ. 1966. Вып. 6.