МАЦЕВИ́ТИЙ Юрій Михайлович (24. 02. 1934, Брян. рудник Кадіїв. р-ну, нині у складі м. Брянка Луган. обл. — 24. 09. 2026, Харків) — фахівець у галузі теплофізики й теплотехніки. Брат В. Мацевитого. Доктор технічних наук (1971), професор (1978), академік НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Держ. премії СРСР (1984) та України (2008) в галузі науки і техніки Премії ім. Г. Проскури АН УРСР (1984), ім. В. Толубинського НАНУ (2004), ім. О. Ликова НАН Білорусі (2010), АН України, Білорусі і Молдови (2012). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2008). Закін. Харків. політех. ін­ститут (1957), де й працював до 1972 на каф. турбінобудува­н­ня; від 1972 — завідувач від­ділу моделюва­н­ня й ідентифікації теплових процесів, 1996–2016 — директор, від 2016 — почес. дир. Ін­ституту про­блем машинобудува­н­ня НАНУ (Харків). Водночас — завідувач кафедри теплофізики і молекуляр. фізики Харків. університету (від 2002) та каф. гідроаеромеханіки і тепломасооб­міну Нац. тех. університету «Харків. по­­літех. ін­ститут» (від 2004). Президент наук. парку «Науко­град-Харків» (від 2012), осн. зав­да­н­ням якого є обʼ­єд­на­н­ня й рац. викори­ста­н­ня наук., освіт. і вироб. потенціалів Харків. регіону. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми моделюва­н­ня теплових процесів в енергетиці; пита­н­ня нетрадиц. (зокрема водневої) енергетики, теплонасос. техніки тощо. Роз­робив засоби моделюва­н­ня температур. полів і температур. напружень, контакт. й промен. теплооб­міну, потокорозподілу в роз­галуж. гідравліч. мережах. За­пропонував методи роз­вʼяза­н­ня стаціонар. і нестаціонар. неліній. задач тепло­провід­ності. Під його керівництвом створ. серію апаратури для кон­­тролю прогину корпусу турбін; роз­роблено основи теорії моделюва­н­ня фіз. процесів на гібрид. обчислюв. системах і прин­­ципи побудови цих систем; роз­роблено і впроваджено на «Турбоатомі» гібридну систему серед. класу — аналого-цифр. об­­чис­­люв. комплекс «Нептун» для ви­вче­н­ня теплового і термонапруж. стану енергомашин; роз­роблено методи роз­вʼяза­н­ня обернених і спряжених задач тепло­провід­ності; роз­глянуто і вирішено про­блеми регуляризації рішень некорект. задач теорії поля. Засн. і гол. ред. (від 1997) ж. «Про­блемы машиностроения». Майстер спорту СРСР з альпінізму (1960), заслужений тренер України (1974), президент Харків. федерації альпінізму і скелелазі­н­ня (2000–08). Двораз. чемпіон України: 1962 — у високому кл., пік Леніна, 1968 — за траверс Аксай. під­кови (обидва — Памір); чотирираз. призер України: 1957 — 2 м., траверс Ушби (Кавказ), 1958 — 2 м., тех. кл., пік Щуровського (Кавказ), 1972 — 3 м., траверс Марія-Чимтарга (Паміро-Алай), 1974 — 2 м., траверс Дворога–Корона–Скрябіна (Тянь-Шань).