Мацелюх Євген Іванович

МАЦЕЛЮ́Х Євген Іванович (01. 01. 1893, містечко Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. — 21. 11. 1972, м. Нью-Йорк, США) — церковний діяч УГКЦ. Закін. укр. гімназію у Тернополі (1913), духовну семінарію у Львові (1917). З поч. 1-ї світової вій­ни мобілізов. до австро- угор. армії, був санітаром у шпиталі в м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.). Напередодні вступу до міста рос. військ у середині вересня 1914 звільнений зі служби. Працював у вугіл. копальні в м. Моравська Острава (нині Острава, Чехія), де був заарешт. поліцією і деякий час перебував у таборі для інтернованих у м. Клаґенфурт (нині Клаґенфурт-ам-Вертерзе, Австрія). Після звільнення вивчав теологію у нім. духов. семінарії, від поч. 1917 — знову у Львові. Від листопада 1918 — секр. повіт. Укр. нац. ради, одночасно від травня 1919 — відповід. секр. г. «Українські вісті» у Тернополі; після відступу разом із УГА за р. Збруч — комісар преси та пропаганди у м. Летичів (нині смт Хмельн. обл.). У грудні 1919 повернувся до Галичини. У квітні 1920 митрополитом Андреєм Шептицьким рукопоклад. на священика. Душпастирював на Тернопільщині, зокрема від 1939 — у м-ку Козова (нині смт). 1944 виїхав до Німеччини (викладав у гімназії в таборі для біженців побл. м. Авґсбурґ), 1947 — до США. Був парохом церкви св. Андрея у Філадельфії (також допомагав редагувати часопис «Шлях»), співзасн. товариства «Самопоміч». Автор проповідей, поезій, статей, релігієзн. праць «Пресвята Євхаристія в життю христіянина» (Л., 1927), «Боже слово: недільні і празничні на­уки (на всі неділі і свята)» (Йорктон, 1948), «У стіп Марії: розважання про ласки Божої Матері» (Нью-Йорк, 1954; 1955) та ін.

Рекомендована література

1. Помер св. п. о. Євген Мацелюх, душпастир, письменник і журналіст // Свобода. 1972, 22 листоп.;
   Google Scholar Internet
2. Кравченко О. о. Євген Мацелюх (1893–1972) // Шляхами Золотого Поділля. Тернопільщина і Скалатщина: Регіон. істор.-мемуар. зб. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1983;
   Google Scholar Internet
3. Мацелюх Р., Побер Б., Ханас В. Великі Бірки: З глибини віків до наших днів. Т., 2005.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю