Мацієвський Володимир Олександрович
МАЦІЄ́ВСЬКИЙ Володимир Олександрович (31. 07. 1910, м. Слов’янськ, нині Донец. обл. — 31. 10. 2003, Львів) — лікар-інфекціоніст. Батько І. Мацієвського. Доктор медичних наук (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. мед. інститут (1931). Працював у Військ.-мед. академії в Ленінграді (нині С.-Петербург, від 1935); Харків. військ.-мед. училищі (від 1937) та мед. інституті (1945–47); доцент кафедри інфекц. хвороб Архангел. мед. інституту (РФ, 1947–50); ст. н. с. Київ. інституту інфекц. хвороб АМН СРСР (1950–51); завідувач кафедри інфекц. хвороб Івано-Фр. мед. інституту (1951–70). Наукові дослідження: імунохіміотерапія черев. тифу; діагностика та лікування хворих на гострі кишк. захворювання, викликані умовно-патоген. флорою; групи крові й мікроелементи у хворих на вірусні гепатити; вплив магніт. чинника на реактивні зрушення периферій. крові у хворих на інфекц. захворювання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Клиника и диагностика пастереллеза // ВД. 1953. № 12 (співавт.); Клініка інфекційного мононуклеозу // Мат. ювіл. наук. конф. Станіслав. мед. інституту. 1955; Клиническая характеристика сыпного тифа и диагностическая ценность серологических исследований при нем // Тезисы докл. по диагностике сыпного тифа. Л., 1955 (співавт.); Лечение дизентерии вакциной Чернохвостова // ВД. 1956. № 8 (співавт.); Інфекційні хвороби: Підруч. К., 1966; 1972.
Рекомендована література
- Біографічний словник професорів та завідувачів кафедр Івано-Франківської державної медичної академії (1945–1995). Ів.-Фр., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
