Мацуревич Іполит Купріянович
Визначення і загальна характеристика
МАЦУРЕ́ВИЧ Іполит Купріянович (27. 01(08. 02). 1882, с-ще Глуськ Мінської губ., нині Могильов. обл., Білорусь — 22. 07. 1939, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1939, без захисту дис.), академік АН УРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1907), де й працював (нині Київ. університет): від 1933 — доцент, від 1935 — професор кафедри орган. хімії; водночас — викладач Київ. інституту нар. господарства (1925–30) та політех. інституту (від 1930), н. с. Укр. НДІ каучуку та каучуконосів (від 1932), кер. відділу високомолекуляр. сполук Інституту хім. технології АН УРСР (1934–39) та один із засн. (1939) Інституту орган. хімії АН УРСР (усі — Київ). 1939 — чл. Президії та голова Відділу фіз.-хім. і матем. наук АН УРСР. Осн. наук. дослідж. у галузі орган. синтезу. Вивчав семикарбазиди, семикарбазони, тіосемикарбазиди та тіосемикарбазони. Застосувавши бензол як розчинник, одержав ß-оксикислоти з кращими виходами. Уперше застосував хлорвугіл. естер для синтезу третин. спиртів жирного ряду. З бром. алілу та аромат. і гідроаромат. кетонів (за методом В. Яворського) одержав ненасич. спирти, які потім окислював у триолі та дегідратував у дієні. Досліджував реакцію α-тіофенальдегіду з гідразином і семикарбазидом, звернув увагу на хімію семикарбазидів; реакції насич. кетонів з семикарбазидом. Довів, що семикарбазид не тільки конденсується з кетон. групою у семикарбазон, а й одночасно приєднується за подвій. зв’язком, якщо знаходиться в кон’югації з карбоніл. групою. Встановив, що тіосемикарбазид не має здатності до приєднання, а гідроксиламін не приєднується за подвій. зв’язком до семикарбазону ненасич. кетону, але витісняє семикарбазид з утворенням оксиму. Вивчав конденсацію аромат. амінів з тіосемикарбазидом та його похідними, встановивши ряд закономірностей та механізми перетворення у цих системах. Розробив метод одержання амінів відновленням фенілгідразонів, оксимів, альдазинів і кетазинів активов. алюмінієм. Разом із С. Реформатським досліджував склад каучуку і смол вітчизн. каучуконосів. Виділив зі смоли хондрили кристал. спирт С28Н48О з т-рою плавлення 187–188 °С, який назвав хондриліном, із молоч. соку ваточника — спирти α-амірин та β-амірин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Действие магния и галоидо-производных жирного ряда на хлоругольный эфир // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. Часть хим., отд. 1. 1910. Т. 42; Получение семикарбазонов и семикарбазид-семикарбазонов циклогексенов // Там само. 1913. Т. 45; Действие ароматических аминов на хлористоводородный семикарбазид // Там само. 1924. Т. 56; О получении и исследовании некоторых 1, 2, 4-триазолов // Там само. 1930. Т. 62.