Мацуревич Іполит Купріянович

МАЦУРЕ́ВИЧ Іполит Ку­пріянович (27. 01(08. 02). 1882, с-ще Глуськ Мінської губ., нині Могильов. обл., Білорусь — 22. 07. 1939, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1939, без захисту дис.), академік АН УРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1907), де й працював (нині Київ. університет): від 1933 — доцент, від 1935 — професор кафедри орган. хімії; водночас — викладач Київ. ін­ституту нар. господарства (1925–30) та політех. ін­ституту (від 1930), н. с. Укр. НДІ каучуку та каучуконосів (від 1932), кер. від­ділу високомолекуляр. сполук Ін­ституту хім. технології АН УРСР (1934–39) та один із засн. (1939) Ін­ституту орган. хімії АН УРСР (усі — Київ). 1939 — чл. Президії та голова Від­ділу фіз.-хім. і матем. наук АН УРСР. Осн. наук. дослідж. у галузі орган. синтезу. Ви­вчав семикарбазиди, семикарбазони, тіосемикарбазиди та тіосемикарбазони. За­стосувавши бензол як роз­чин­ник, одержав ß-оксикислоти з кращими виходами. Уперше за­стосував хлорвугіл. естер для синтезу третин. спиртів жирного ряду. З бром. алілу та аромат. і гідро­аромат. кетонів (за методом В. Яворського) одержав ненасич. спирти, які потім окислював у триолі та дегідратував у дієні. Досліджував реакцію α-тіофенальдегі­­ду з гідразином і семикарбазидом, звернув увагу на хімію семикарбазидів; реакції насич. кетонів з семикарбазидом. Довів, що семикарбазид не тільки конденсується з кетон. групою у семикарбазон, а й одночасно при­єд­нується за по­двій. звʼязком, якщо знаходиться в конʼюгації з карбоніл. групою. Встановив, що тіосемикарбазид не має здатності до при­єд­на­н­ня, а гідроксиламін не при­єд­нується за по­двій. звʼязком до семикарбазону ненасич. кетону, але витісняє семикарбазид з утворе­н­ням ок­­симу. Ви­вчав конденсацію аромат. амінів з тіосемикарбазидом та його похідними, встановивши ряд закономірностей та механізми пере­творе­н­ня у цих системах. Роз­робив метод одержа­н­ня амінів від­новле­н­ням фенілгідразонів, оксимів, альдазинів і кетазинів активов. алюмінієм. Разом із С. Реформатським досліджував склад каучуку і смол вітчизн. каучуконосів. Виділив зі смоли хондрили кри­стал. спирт С28Н48О з т-рою плавле­н­ня 187–188 °С, який на­звав хондриліном, із молоч. соку ваточника — спирти α-амірин та β-амірин.

Завантажити статтю