Мацьків Тимотей

МА́ЦЬКІВ Тимотей (07. 07. 1892, с. По­береже, нині По­береж­жя Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. — 18. 01. 1972, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — право­знавець, громадський діяч. Батько В. Мацьківа. 1913 закін. укр. гімназію в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ) і вступив на правн. факультет Ґрац. університету (Австрія), де був чл. місц. товариства укр. студентів «Січ». Учасник 1-ї світової вій­ни у складі австро-угор. армії та Визв. змагань 1917–21 у складі УГА й Армії УНР. 1921 здобув докторат із права у Віден. університеті. За­ймався приват. адвокат. практикою в Станіславі; 1925–37 працював суд­дею у м. Долина (нині Івано-Фр. обл.), 1937–40 — у м. По­знань, 1940–41 — у м. Краків (обидва — Польща). Брав активну участь у діяльності Укр. допомогового комітету в Кракові. Від 1942 — за­ступник прокурора в апеляц. суді Львова. Згодом повернувся до Кракова. 1944 — голова Бюро контролю при Укр. центр. комітеті. На­прикінці 2-ї світової вій­ни ви­їхав до Німеч­чини, мешкав у таборах для пере­міщ. осіб. Пред­ставляв інтереси укр. біженців перед місц. владою, допомоговою адміністрацією та амер. військ. судами, очолював верхов. громад. суд укр. еміграції у Німеч­чині. 1949 емігрував до Канади. Був першим головою від­ділу КУКу в От­таві, чл. Едмонтон. осередку НТШ у Канаді. Надавав кошти на потреби укр. інвалідів, товариству «Рідна школа», у Патріарший фонд та НТШ. Автор спогадів «З-над Дністра на канадські прерії (мій жит­тєвий шлях)» (Едмонтон, 1963).

Завантажити статтю