Мацьків Тимотей
МА́ЦЬКІВ Тимотей (07. 07. 1892, с. Побереже, нині Побережжя Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. — 18. 01. 1972, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — правознавець, громадський діяч. Батько В. Мацьківа. 1913 закін. укр. гімназію в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ) і вступив на правн. факультет Ґрац. університету (Австрія), де був чл. місц. товариства укр. студентів «Січ». Учасник 1-ї світової війни у складі австро-угор. армії та Визв. змагань 1917–21 у складі УГА й Армії УНР. 1921 здобув докторат із права у Віден. університеті. Займався приват. адвокат. практикою в Станіславі; 1925–37 працював суддею у м. Долина (нині Івано-Фр. обл.), 1937–40 — у м. Познань, 1940–41 — у м. Краків (обидва — Польща). Брав активну участь у діяльності Укр. допомогового комітету в Кракові. Від 1942 — заступник прокурора в апеляц. суді Львова. Згодом повернувся до Кракова. 1944 — голова Бюро контролю при Укр. центр. комітеті. Наприкінці 2-ї світової війни виїхав до Німеччини, мешкав у таборах для переміщ. осіб. Представляв інтереси укр. біженців перед місц. владою, допомоговою адміністрацією та амер. військ. судами, очолював верхов. громад. суд укр. еміграції у Німеччині. 1949 емігрував до Канади. Був першим головою відділу КУКу в Оттаві, чл. Едмонтон. осередку НТШ у Канаді. Надавав кошти на потреби укр. інвалідів, товариству «Рідна школа», у Патріарший фонд та НТШ. Автор спогадів «З-над Дністра на канадські прерії (мій життєвий шлях)» (Едмонтон, 1963).
Рекомендована література
- Бл. п. д-р Тимотей Мацьків // Свобода. 1972, 21 січ.