Мацялко-Бондар Валентина Сергіївна
МАЦЯ́ЛКО-БО́НДАР Валентина Сергіївна (30. 05. 1974, с. Поромівка, Володарсько-Волинського, нині Хорошівського району Житомирської області) — актриса. Дружина І. Мацялка. Заслужена артистка України (2016). Закінчила Дніпропетровське театральне училище (нині Дніпро, 1993; кл. В. Божка) та Київський театральний інститут (2003; кл. С. Васильєва). У 1993–96 працювала у Львівському українському музично-драматичному театрі ім. Ю. Дрогобича (м. Дрогобич). Від 1996 — актриса Національного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (Львів). Створені образи вирізняються глибоким драматизмом, відчуттям жанрової природи твору і ролі, увагою до слова на сцені; володіє чудовою пластикою, виразним голосом та технікою художнього читання.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Сандра («Украдене щастя» І. Франка), Харитина, Надя («Наймичка», «Житейське море» І. Карпенка-Карого), Оксана («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Єфрозіна, Олімпіада («Оргія», «Блакитна троянда» Лесі Українки), Надія, Тетяна («Земля», «У неділю рано зілля копала...» за О. Кобилянською), Наталя («Мила моя, люба моя…» О. Огородника), Ксеня («Гуцулка Ксеня» Я. Барнича), Тамара («Любов і сльози» О. Марданя), Олена («Вода життя» В. Шевчука), Поліна («Мачуха» О. де Бальзака), Луїза («Терпкий аромат трояндової ночі» А. Касони), Сона («Ханума» А. Цагарелі), Емілія («Анатоль» А. Шніцлера), Луїза («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Амелія («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки), Сільва (однойменна оперета І. Кальмана), Олімпія («Дама з камеліями» А. Дюма), Рита («Циліндр» Е. де Філіппо).
Людина 