Машин Петро Миколайович

МА́ШИН Петро Микола­йович (01. 02. 1877, Харків — 07. 03. 1944, м. Шанхай, Китай) — громадський діяч. Закін. Харків. муз. училище. Викладав спів у Харбін. комерц. училищі (нині Китай, 1907–24), був регентом хору при Свято-Микол. соборі. Спів­засн. (1907) й голова (1908 і 1915–19) Укр. клубу в Харбіні, організатор та кер. (від 1908) хору при ньому. В травні 1913 опублікував у г. «Харбинский вестник» велику ста­т­тю із закликом до українців щодо від­новле­н­ня діяльності Укр. клубу, яка на той час занепала. У березні 1917 обраний чл. Тимчас. укр. бюро, згодом — Укр. ради в Харбіні, в липні того ж року — чл. Маньчжур. укр. окруж. ради. Не поділяючи положень ІV Універсалу УЦР, проводив політику в інтересах сил, які ви­ступали за єдину та неподільну Росію, що спричинило конфлікт між Укр. клубом і Маньчжур. укр. окруж. радою. У жовтні 1918 обраний делегатом 4-го Укр. далекосх. зʼ­їзду, однак місц. влада не дала йому від­пустки і він не зміг ви­їхати. 1918 очолив створену в Харбіні велику хорову капелу, 1921 став одним із організаторів першої у цьому місті муз. школи. Від 1925 викладав спів, працював хор­мейстером у Шанхаї. 1931 організував Терський козачий хор, з яким обʼ­їздив багато країн світу. Отримав перший приз за керува­н­ня мішаним хором на урочистостях, присвяч. 100-річчю від дня народж. Ф. Шуберта. 1933 на від­крит­ті зі­бра­н­ня Укр. громади Шанхаю, спів­засн. якої був М., укр. хор під його керівництвом виконав гімн «Ще не вмерла Україна». Реж. опери «Запорожець за Дунаєм» (Шанхай, 1933), кер. хору Укр. культурно-просвіт. товариства ім. М. Лисенка (1938–39).

Завантажити статтю