Машинний переклад

Визначення і загальна характеристика

МАШИ́ННИЙ ПЕРЕ́КЛАД  — переклад текстів з однієї природної мови на іншу за допомогою комп’ютера. У сучас. системах здійснюється за участі людини (ред.). Об’єктом М. п. переважно є наук.-тех. література, рідше — художня літ-ра. Охоплює два напрями: теор. — вивчення процесу перетворення текстів однієї мови в тексти іншої зі збереженням їхнього змісту, розроблення лінгвіст. забезпечення систем М. п., алгоритмів перероблення мовних об’єктів та засобів їхнього опису; практ. — автоматизація процесу перекладу, створення мови-посередника та пром. систем М. п. Передбачає лінгвіст. опис вхід. мови і вихід., на яку здійснюють переклад (тобто автомат. словники, форм. граматику), а також створення алгоритмів (тобто сукупності правил використання цих словників і граматик). М. п. — сукупність послідов. формал. операцій аналізу та синтезу тексту, здійснюваних з метою перетворення тексту однієї з природ. мов у еквівалент. за змістом текст ін. мовою. Блок аналізу в системі М. п. охоплює введення тексту, пошук словоформ вхід. мови в словнику, їх морфол. аналіз, переклад ідіом, встановлення грамат. (морфол., синтакс., лексич., семант.) ознак, необхід. для перекладу в межах певної пари мов за вхід. текстом; усунення омографїі, лексич. аналіз і переклад однознач. та багатознач. слів (з урахуванням контексту їхнього вживання), завершал. грамат. аналіз для визначення додатк. інформації, потрібної для перекладу. Наступ. є синтез вихід. словоформ, речень і всього тексту. Аналіз може здійснюватися в межах фраз (послідовно однієї за одною) або всього тексту (для цього визначають його анафор. зв’язки). Системи М. п. застосовують переважно в межах двох мов. Існує М. п. з англ. (АМПАР), нім. (НЕРПА), франц. (ФРАП) мов на рос., а також з англ. на кілька європ., англо-япон. і японо-англ. система М. п. Створено багатомовні автомат. термінол. банки даних (напр., у Дрезден. тех. університеті), багатомовні автомат. словники для перекладу наук.-тех. літ-ри (у моск. Центрі перекладу наук.-тех. літ-ри). У 1970-х pp. в Інституті кібернетики НАНУ було підготовлено алгоритм рос.-укр. перекладу. Проблеми М. п. розроб­ляють також у Київ., Харків. та Дніпроп. (нині Дніпро) університетах. У Київ. інституті приклад. інформатики під керівництвом Е. Скороходька укладено багатотом. термінол. банк даних, де наявна укр. частина.

Завантажити статтю