Розмір шрифту

A

Машинно-тракторні станції

МАШИ́Н­НО-ТРА́КТОРНІ СТА́НЦІЇ (МТС) — під­приємства, в яких було зосереджено сільськогосподарську техніку для проведе­н­ня механізаторських робіт у колгоспах та радгоспах. Ідея створе­н­ня МТС належала укр. агроному О. Маркевичу, який роз­робив засади про спіл. користува­н­ня машинами в с. госп-ві і створив 1928 першу в СРСР МТС у радго­спі ім. Т. Шевченка Березів. р-ну (нині Одес. обл.) на базі трактор. колони, організов. 1927 у складі 10-ти тракторів для вироб. обслуговува­н­ня навколиш. пере­селен. госп-в. З його ініціативи Укр. обʼ­єдн. рад. госп-в надало МТС 120 тракторів, с.-г. реманент та забезпечило від­повід­ним адм. і тех. персоналом. 16 квітня 1929 її ви­окремили в самост. держ. с.-г. під­приємство. Від червня 1929 МТС створювали у всіх республіках. Керував цією справою Всесоюз. центр МТС («Трактороцентр»). Від квітня 1930 в Україні діяло його від­діле­н­ня («Укртрактороцентр» був реорганізов. у галуз. трактороцентри). МТС створювали перед­усім в осн. зерн. р-нах країни. Так, із 102-х перших станцій, організов. 1929, 34 МТС діяли в Україні, 24 — на Серед. і Нижній Волзі, 19 — на Пн. Кавказі, 9 — на Уралі й у Казах­стані, по 8 — у Сибіру і Центр.-чорнозем. обл. Значну допомогу в організації МТС надали пром. під­приємства Харкова, Москви, Ленін­града й ін. міст, що забезпечили станції кваліфіков. механіками та керів. кадрами. До 1940 мережа МТС в Україні зросла до 1227 од. (у порівнян­ні, 1932 — 592) і обслуговувала майже всі колгоспи й радгоспи. Тут було зосереджено до 85 % комбайно-трактор. парку, працювало понад 280,8 тис. механізаторів різного профілю. На­прикінці 1957 в Україні діяло 1367 МТС (у СРСР — 7903), що мали 118 тис. тракторів, 51,6 тис. комбайнів та 14,4 тис. вантаж. автомобілів і обслуговували 14,7 тис. колго­спів, виконуючи в них понад 85 % усіх польових робіт. На 610 тис. осіб, задіяних у МТС, 48 тис. склав адм. апарат, 32,2 тис. — політін­структори, решта — техніки, трактористи й комбайнери. Силами МТС в Україні механізовано: оранку — на 99 %, сівбу зернових — на 98 %, збира­н­ня зерн. комбайнами — на 79 %, збира­н­ня цукр. буряків комбайнами — на 62 %. Осн. вироб. одиницею МТС була тракторна бригада з по­стій. складом механізаторів. За кожною бригадою закріплювали по­стійну земел. ділянку. Роботу в колгоспах МТС виконували на під­ставі взаєм. договорів, типових для усього СРСР; її оплачували збіж­жям (пізніше й грішми); норми оплати досягали до 22 % зі­браної продукції й давали державі знач. прибуток. МТС уможливили колективізацію та механізацію с. господарства, а також завдяки їм було подолано су­против укр. селянства. Цю функцію вони виконували до кін. 1934 насамперед під керівництвом політвід­ділів, що мали забезпечити здачу хліба державі та добирати кадри для МТС. Ці під­приємства мали значе­н­ня і для воєн. цілей, бо їхній машин. парк і пальне від поч. 2-ї світової вій­ни пере­дано армії. У звʼязку з роз­витком с. господарства у більшості колго­спів значно зріс рівень тех. оснаще­н­ня та забезпече­н­ня необхід. с.-г. технікою, зʼявилися кадри кваліфіков. аграр. спеціалістів та механізаторів, зро­­сла дохідність колгосп. виробництва. За таких умов МТС не могли далі ефективно працювати, виникла невід­повід­ність між потребами колго­спів у механізації і формою їхнього вироб.-тех. обслуговува­н­ня через МТС. Спіл. викона­н­ня одного вироб. циклу двома під­приємствами, наявність на одній землі двох господарів — колгоспу й МТС — породжувало особисту без­від­повід­альність у її викори­стан­ні, створювало неефективне функціонува­н­ня техніки й кадрів. Паралельно існуючий по­двій. апарат упр. зумовлював великі накладні витрати, збільшував собівартість с.-г. продукції. Обслуговува­н­ня колго­спів через МТС гальмувало зро­ста­н­ня продуктивності праці, рентабельності колгосп. виробництва. Зважаючи на це, 1958 МТС реорганізовано в ремонтно-тех. станції, увесь їхній машин­но-трактор. парк про­дано колгоспам. Функції з продажу с.-г. техніки, зап­частин, мінер. добрив та ін. матер.-тех. засобів, організації ремонту й викори­ста­н­ня с.-г. машин в аграр. під­приємствах покладено на обʼ­єдн. «Сільгосптехніка» зі своїми від­діл. на місцях.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2018
Том ЕСУ:
19
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
67257
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
577
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 57
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 5): 146.2% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Машинно-тракторні станції / О. В. Савченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-67257.

Mashynno-traktorni stantsii / O. V. Savchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-67257.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору