Машір Марія Іванівна
МАШІ́Р Марія Іванівна (19. 02. 1890, м. Умань, нині Черкас. обл. — 31. 10. 1944, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) — співачка (ліричне сопрано), актриса. Закін. Муз.-драм. школу ім. М. Лисенка у Києві (1909; кл. вокалу О. Муравйової, фортепіано — М. Лисенка), відтоді працювала у Театрі М. Садовського під керівництвом С. Бутовського. 1912 стала першою виконавицею партії Панночки в опері «Ноктюрн» М. Лисенка (написаної композитором для неї). Від 1916 — солістка Казан. театру опери та балету (Росія). 1918 вирішила повернутися на Батьківщину, однак в умовах воєн. дій змушена була їхати через Сибір та Далекий Схід. У м. Владивосток разом із М. Карлашом організувала укр. театр, з яким гастролювала. 1921 прибула на гастролі до США, де оселилася в Нью-Йорку. 1923–25 співала в Укр. нац. хорі на запрошення О. Кошиця, з яким гастролювала в Арґентині, Чилі, Перу, Колумбії, Венесуелі, Кубі, Мексиці. Від 1924 — актриса Укр. профес. театру при Укр. нар. домі. Серед партнерів — Марія та Михайло Гребенецькі, Е. Міліна, П. Ординський, М. Швець та ін. 1926–27 О. Кошиць відновив виступи хору і знову запросив М. У цей час записала на грамплатівки пісні «Коли б мені, Господи», «Карі очі», «Чого вода каламутна», «Стоїть гора високая», «Реве та стогне Дніпр широкий» та ін. 1927 очолила укр. Театр Нар. дому в Нью-Йорку, де співала та була реж.-постановником опер «Катерина» М. Аркаса, «Наталка Полтавка», «Ноктюрн» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського. 1929 разом з родиною переїхала до Чикаґо, була солісткою «Чикаґо Сівік Опера Гауз». Остан. виступ — 1939 в опері «Князь Ігор» О. Бородіна.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Катерина (однойм. опера М. Аркаса), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Антоніда («Життя за царя» М. Глінки), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Парася («Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського), Галька (однойм. опера С. Монюшка), Аїда, Леонора («Аїда», «Трубадур» Дж. Верді), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло).
Рекомендована література
- Померла Марія Машір: [Некролог] // Свобода. 1944, 11 листоп.;
- Пам’яті Марії Машир // Календар Союзу українців католиків Америки «Провидіння» на рік божий: Альм. Філядельфія, 1946;
- Житкевич А. Розсіяні світами. Т. 2. Т., 2015.
Завантажити статтю
Людина 
