Розмір шрифту

A

Маяки

МАЯКИ́ (до 1930 — Новогерманове) — село Окнянського (до 2016 — Красноокнянського) ра­йону Одеської області. Маяків. сільс. раді (2017 уві­йшла до складу Окнян. обʼ­єд­наної територіал. громади) під­порядк. села Вижине, Левантівка, Новомихайлівка та Новосеменівка. М. знаходяться за 15 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Чубівка. За бл. 7 км проходить укр.-молдов. кордон. Площа 1,02 км2. За пере­писом насел. 2001, у Маяків. сільс. раді проживали 1467 осіб (у М. — 636); станом на 2018 — від­повід­но 1262 і 608; пере­важно українці. У М. досліджено поселе­н­ня доби бронзи, зна­йдено ливарні форми для виготовле­н­ня бронз. кинджалів, списів, сокир і прикрас. У 1820-х рр. на цих землях пере­селенці з Єлисавет­градщини, Поді­л­ля та Бес­сарабії заснували села Старогерманове та Новогерманове і кілька хуторів, що входили до 1920-х рр. у Малаєшт. (Малаїв.) 2-у волость Тираспол. пов. Херсон. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, навесні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. У тому ж році Старогерманове було при­єд­нане до Новогерманового. 1920–24 — у складі Одес. губ. (до 1923 залишалося у межах Тираспол. пов.); 1923–24 — Одес. округи; 1924–40 — Молдав. АРСР, від 1940 — УРСР; 1923–26 — Дубосар., від 1926 — Красноокнян. р-нів. 1921 створ. артіль «Маяк» (вирощували озиму пшеницю, жито, кукурудзу, картоплю, бл. 20 сортів вино­граду, зокрема Аліготе, Каберне, Шасла), а у 1930-х рр. — Маяків. МТС. Жит. чинили опір проведен­ню насильниц. колективізації. Згодом за­знали сталін. ре­пресій. 22 червня 1941 з Маяків. військ. аеро­дрому здійснив перший бо­йовий виліт О. Покришкін, який став тричі Героєм Рад. Союзу. У селі похов. 18 льотчиків, які загинули на поч. 2-ї світової вій­ни. Від липня 1941 до 4 квітня 1944 — під нім.-румун. окупацією. У 2-й пол. 20 ст. земел. фонд укрупненої артілі «Маяк» становив понад 7 тис. га (понад 4,4 тис. га орної землі). Від 1944 понад 40 р. її очолювала М. Шолар, яка стала двічі Героєм Соц. Праці (1958, 1988). У 1966 за досягнуті госп. успіхи артіль нагороджено дипломом 1-го ступеня на ВДНГ СРСР. 1968 проживали понад 1,1 тис. осіб. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія; від­діл. оща­дбанку. Реліг. громади: УПЦ МП, християн. віри євангельської. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, памʼятний знак О. Покришкіну.

К. В. Самбурська

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2018
Том ЕСУ:
19
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
67310
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
35
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Маяки / К. В. Самбурська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-67310.

Maiaky / K. V. Samburska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-67310.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору