Мегелик Дмитро Тихонович
МЕГЕ́ЛИК Дмитро Тихонович (09. 11. 1924, с. Шилівка, нині Решетилів. р-ну Полтав. обл. — 09. 08. 1985, Київ) — поет, драматург, журналіст. Член СП СРСР (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Мав середню освіту. Від 1945 — на журналіст. роботі. Дебютував 1949 віршами у завод. багатотиражці «Комунарівець» та обл. г. «Комсомолець Запоріжжя» і «Червоне Запоріжжя». У його поезіях відображені труд. будні робітників запоріз. заводів довоєн. періоду. М. оспівував героїку мирної праці. Значну частину віршів присвятив подвигам воїнів, фронт. побратимам. Гол. героями післявоєн. творів є люди праці, високого духу і гарту. Низку книжок адресував юним читачам — «Рушничок» (1963), «Голубок» (1967), «Зелений дім» (1969), «Калинка» (1971), «Розмова з перепілкою» (1976), «Журавка» (1984), «Вітер життя» (1985; усі — Київ). Писав також п’єси: «У Білій Криниці» (1955), «Кити ідуть на дно» (1957) та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сонце над Поліссям. 1953; Засвистали козаченьки. 1959; Закохані вітри. 1969; Степові орли. 1973; Спокійне полум’я. 1976; Де шумлять тополі. 1979 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Володін Б. Дмитрові Мегелику — 60 // ЛУ. 1984, 15 листоп.;
- Шаповалов В. Поет починався у Миргороді… // Миргород. 1998, 22 жовт.;
- Довгий-Степовий О. У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторів Решетилівщини XX — поч. XXI ст. П., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
