Медвідь Михайло Васильович

МЕДВІ́ДЬ Михайло Васильович (псевд.: Карпович, Кремінь, Микола Кре­­мʼянецький, Микита, Чичкевич; 28. 12. 1912, м. Тисмениця, нині Івано-Фр. обл. — 04. 06. 1945, с. Девʼятники Жидачів. р-ну Львів. обл.) — військовик. Під­полковник УПА (1945). Закін. торг. школу в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Служив у Війську польському (пі­дофіцер). Від поч. 1930-х рр. — чл. ОУН. Політвʼязень польс. тюрем (1933–34, 1939). У 1939–40 — командир чоти в нім. охорон. під­роз­ділі «Веркшуц» побл. Кракова; 1940 — організатор військ. курсів ОУН на Холмщині; 1940–41 — військ. референт і провід­ник ОУН Томашів. пов. (Польща). Учасник Похід. груп ОУН (1941), працював у під­піл­лі в Києві, згодом — у військ. референтурі ОУН у Станіславі та Львові. У 1-й пол. 1942 — обл. провід­ник ОУН Львова; 1942–43 — військ. референт кра­йового проводу ОУН Пд. укр. земель (Дні­пропетровськ, нині Дні­про). Учасник військ. конференції у Львові, на якій роз­почато під­готовку зі створе­н­ня УПА (кін. 1942), спів­організатор від­ділів УПА у Холодному Яру (1943). На­прикінці 1943 — в командуван­ні УПА на Волині; 1-а пол. 1944 — шеф кра­йового військ. штабу УПА–Північ; 2-а пол. 1944 — керівник Центр. тех. звʼязку ОУН; 2-а пол. 1944–45 — чл. Гол. військ. штабу УПА і ред. вид. УПА — ж. «Пов­­станець» та ін. Загинув у бою з під­роз­ділом НКВС.

Завантажити статтю