Медвідь Олександр Васильович

МЕДВІ́ДЬ Олександр Васильович (16. 09. 1937, м. Біла Церква Київ. обл. — 02. 09. 2024, Мінськ) — спортсмен (вільна боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1962), заслужений тренер Білорусі (1979) і СРСР (1984), суддя міжнар. категорії (1975). Професор (1976). Державні нагороди СРСР. Закін. Білорус. інститут фізичної культури (Мінськ, 1966). Переможець 18-х (Токіо, 1964, у ваговій категорії до 97 кг), 19-х (Мехіко, 1968, у ваговій категорії понад 97 кг), 20-х (Мюнхен, 1972, у ваговій категорії понад 100 кг) Олімпійських ігор. Чемпіон світу (м. Толідо, США, 1962; Софія, 1963; Толідо, 1966; Делі, 1967; м. Мардель-Плата, Арґентина, 1969; м. Едмонтон, Канада, 1970; Софія, 1971), Європи (м. Карлс­руе, Німеччина, 1966; м. Скоп’є, Югославія, 1968; м. Катовіце, Польща, 1972), СРСР (1961–63, 1966–70). Сріб. (м. Манчестер, Велика Британія, 1965) та бронз. (м. Йокоґама, Японія, 1961) призер чемпіонатів світу. Тренери — П. Григор’єв, Б. Рибалко. Виступав за ЗС Білорусі (1957–59), спортивне товариство «Буревісник» (Мінськ, 1960–71). Від 1966 викладав у Білорус. університеті інформатики та радіоелектроніки (Мінськ). 1972–92 — тренер збір. команд СРСР та Білорусі. Серед вихованців — призери Олімпійських ігор С. Смаль, В. Оруджев. Від 1992 — віце-президент НОК Білорусі. Прапороносець на церемоніях відкриття 20-х (Мюнхен, 1972) та 28-х (Афіни, 2004) Олімпійських ігор. Від 1970 проводиться міжнар. турнір на призи М. 2005 визнаний кращим борцем вільного стилю в історії спорту та внесений до Зали слави Міжнар. федерації об’єднаних стилів боротьби. Автор спогадів «Вся жизнь — борьба» (2012), співавтор кн. «Со-вершенствование подготовки мастеров спортивной борьбы» (1985), підручника «Физическое воспитание студентов основного отделения» (1997; усі — Мінськ). Його ім’ям названо Мінський центр олімп. резерву з боротьби.

Завантажити статтю