Кідонь Юзеф
КІ́ДОНЬ Юзеф (Kidoń Józef; 09. 03. 1890, м. Рудзіца, нині Сілез. воєводства, Польща — 10. 03. 1968, Варшава) — польський живописець. Навч. у Львові в Університеті та Вільній АМ у С. Батовського-Качора і Л. Квятковського (1910–14), у Парижі та Амстердамі. 1923–24 подорожував Італією. Працював у Львові (1910–27, 1939–41), Катовіце (Польща, до 1939), Кракові та Варшаві (від 1949). Учасник міських виставок від 1921. Посмертна персон. — у Катовіце (2009). Малював олійні й пастел. портрети, квітк. натюрморти, краєвиди у традиціях постімпресіонізму динам., широкими мазками, часом звертався до стилістики ар деко. Окремі полотна зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Музеї історії м. Катовіце.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Л. Пінінський» (1914), «Костел на узгір’ї» (1922), «Ю. Пілсудський», «Т. Копаницька» (обидва — 1923), «Жінка у білій сорочці» (1926), «Автопортрет» (1929), «Іспанка» (1930), «Жінка в капелюсі» (1933), «А. Гурнік — президент м. Катовіце», «Хірург В. Ковальський», «Балтійський краєвид», «Дерев’яний костел», «Захід сонця в Рагузі», «Морське узбережжя» (усі — 1920–30-і рр.), «Жіночий портрет» (1947).
Рекомендована література
- E. Krzeszowska. Józef Kidoń — portret artysty. Katowice, 2009.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
.jpg)
