Кікоїн Ісак Костянтинович

КІКО́ЇН Ісак Костянтинович (Кушельович; 15(28). 03. 1908, містечко Жагори Шевел. пов. Ковен. губ., нині м. Жагаре, Литва — 28. 12. 1984, Москва) — фізик. Брат А. Кікоїна. Доктор фізико-математичних наук (1935), академік АН СРСР (1953). Сталін. (1942, 1949, 1951, 1953) і Ленін. (1959) премії, Державна премія СРСР (1967, 1980), премія ім. П. Лебедєва (1979). Золота медаль ім. І. Курчатова (1971). Двічі Герой Соц. Праці (1951, 1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. політех. ін­ститут (нині С.-Петербург, 1930). Працював 1929–37 у Ленінгр. фіз.-тех. ін­ституті: від 1932 — зав. лаб. електрич. явищ; водночас 1930–36 — у Ленінгр. політех. ін­ституті; 1937–43 — зав. лаб. електрич. явищ Урал. фіз.-тех. ін­ституту; водночас 1937–44 — проф., завідувач кафедри заг. фізики Урал. політех. ін­ституту (обидва — м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ); 1944–60 — за­ступник нач. Лаб. № 2 з роз­робле­н­ня атом. зброї, 1960–84 — за­ступник директора створеного на її базі Ін­ституту атом. енергії АН СРСР (Москва); водночас 1944–56 — проф., завідувач кафедри Моск. мех. ін­ституту, 1954–77 — проф. Моск. університету. 1969–84 — засн. і гол. ред. наук.-пі­знавал. ж. «Квант». Осн. праці присвяч. фізиці твердого тіла, атом. і ядер. фізиці, ядер. техніці, роз­ділен­ню ізотопів. 1933 спільно з М. Носковим від­крив явище виникне­н­ня електрич. поля в освітленому напів­провід­нику, вміщеному в магнітне поле (явище К.–Носкова). Вперше провів вимірюва­н­ня явища Голла в рідких металах, ви­значив величину гіромагніт. від­ноше­н­ня у напів­провід­никах. Зробив знач. внесок у роз­виток рад. атом. техніки та промисловості. У м. Псков (РФ), де минули дит. і юнац. роки К., встановлено погру­д­дя та мемор. дошку (на фасаді школи, де він навч.), у м. Новоуральськ Свердлов. обл. його імʼям на­звано одну з вулиць. Його під­руч. «Физика» пере­видавали впродовж декількох десятиліть по­спіль.

Завантажити статтю