КІ́КОТЬ (КИ́КОТЬ) Андрій Іванович (27. 11. 1929, с. Камʼянка, нині Диканського р-ну Полтавської обл. — 13. 10. 1975, Київ) — спів­ак (бас). Народний артист УРСР (1967). Лауреат 6-го Всесвітнього фестивалю молоді й студентів (Москва, 1957, золота медаль), Між­народного конкурсу вокалістів (м. Тулуза, Франція, 1958, 3-я премія). Закінчив Київську консерваторію (1959; клас І. Паторжинського). Від­тоді — соліст Київського театру опери та балету імені Т. Шевченка. Мав сильний, густий, соковитий і водночас виразний, рідкісний за багатством тембрових від­тінків голос, що рівно і невимушено звучав у всіх регі­страх, чітку дикцію. У репертуарі — твори різних історичних періодів і стилів. Однак найрельєфніше творче обдарова­н­ня роз­крилося в українських класичних операх, де художньо пере­конливо від­творював як трагедійно-драматичні, так і жанрові, гумористичні музично-сценічні образи. Один із найкращих виконавців партії Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) на вітчизняній оперній сцені. У камерному репертуарі — арії з опер українських, російських та західноєвропейських композиторів, твори Я. Степового (зокрема романс «Ой чого ти, дубе»), П. Майбороди, І. Шамо, К. Мяскова, українські народні пісні (пере­важно жартівливі), зокрема в обробках М. Лисенка та В. Косенка. Гастролював у Болгарії, Канаді, Польщі, Франції, Югославії та ін. Здійснив записи у фонд Українського радіо, зокрема фрагментів оперних партій Карася, а також Тараса («Тарас Бульба» М. Лисенка), Сусаніна («Життя за царя» М. Глінки), Рене («Іоланта» П. Чайковського), Філіпа («Дон Карлос» Дж. Верді), українських народних пісень. Низку творів записав на грамплатівки.