Кікоть Михайло Васильович
Визначення і загальна характеристика
КІ́КОТЬ Михайло Васильович (09. 11. 1931, с. Орелець, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 20. 10. 1994, с. Город Косів. р-ну Івано-Фр. обл.) — майстер художньої кераміки. Член СХУ (1976). Навч. у М. Рощиб’юка. Працював у Косові: в худож.-пром. артілі та керам. майстернях Худож. фонду УРСР; від 1961 — в училищі приклад. і декор. мист--ва. Учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1963. Персон. — в Івано-Франківську (1983). На керам. вазах, дзбанках виконував темат. композиції, створював гуморист. скульптури.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гуцул на коні», «На базарі», «Як вуйко Юрко прощався з панами», «Пани тікають», «На санях», «Торгуються», «Сопілкар» (усі — 1960-і рр.), «Гуцульське весілля» (1963), «Привітання червоноармійця», «Наймичка» (обидва — 1964), «Ділять панську землю» (1970), «Закохані» (1971), «Кіннота», «Геть, погань, з наших земель» (обидва — 1975).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
