КІЛЬЧЕ́ВСЬКИЙ Микола Олександрович (02(15). 06. 1909, м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельницька обл. — 14. 06. 1979, Київ) — фахівець у галузях механіки і математики. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), академік АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Державні премії УРСР (1979) і України (1992) у галузі науки і техніки. Премія імені О. Дин­ника АН УРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський фізико-хіміко-математичний ін­ститут (1933). Від­тоді працював у Київському авіаційному ін­ституті; 1941–44 — завідувач кафедри теоретичної механіки Ташкентського ін­ституту інженерів залізничного транс­порту; 1944–61 — завідувач одно­ймен­ної кафедри Київського політехнічного ін­ституту; водночас 1945–58 — професор кафедр теоретичної механіки і теорії пружності Київського університету; від 1959 — завідувач від­ділу аналітичної механіки поліагрегатних систем Ін­ституту механіки АН УРСР (Київ). Роз­робив загальний метод зведе­н­ня тривимірних задач теорії пружності до двовимірних, роз­винув метод роз­вʼяза­н­ня задач теорії оболонок шляхом за­стосува­н­ня інтегральних рівнянь. Узагальнив по­становку і методи роз­вʼяза­н­ня тривимірних статичних і динамічних контактних пружних і пружно-пластичних задач. За­пропонував новий під­хід до аналітичного опису процесів, що су­проводжують динамічну контактну взаємодію твердих тіл.