КРИВОРУ́ЧКО Микола Микола­йович (24. 11(06. 12). 1887, с. Березняки, нині Смілянського ра­йону Черкаської обл. — 19. 08. 1938) — військовик. Комкор (1935). Державні та бо­йові нагороди СРСР. Під час 1-ї світової війни мобілізований до царської армії. 1917 організував і очолив червоногвардійський партизанський загін, брав участь у встановлен­ні радянської влади на Черкащині. 1919 вступив до більшовицької партії. Від­тоді — помічник командира, командир 2-го кавалерійського полку в бригаді Г. Котовського, що воювала з білогвардійськими і польськими військами, частинами Армії УНР, загонами Н. Махна, придушувала селянські пов­ста­н­ня на Прав­обережній Україні й у Тамбовській губернії (РФ). Від 1923 — командир 3-ї Бес­сарабської кавалерійської дивізії, від 1925 — 2-го кавалерійського корпусу. Закінчив Військову академію імені М. Фрунзе (Москва, 1933). Був помічником по кавалерії командувачів Київського (1935–37) і Білоруського (1937–38) військових округів. 21 лютого 1938 заарештований, 19 серпня того ж року за звинуваче­н­ням в участі у військово-фашистській змові засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1956.