Кімберліт

Визначення і загальна характеристика

КІМБЕРЛІ́Т (від назви м. Кімберлі у Пд.-Афр. Респ.) — вивержена магматична мало поширена гірська порода чорнього кольору з синім або зеленим від­тінками. Складається пере­важно з олівіну, піроксенів, гранатів, флюгопіту, рідше — циркону, апатиту та ін. Виповнює т. зв. трубки вибухів газів у земній корі, алмазоносний. К. — заг. термін для по­значе­н­ня вулканіч. і субвулканіч. ультраосн. порід. Власне є масив. брекчієподіб. гірською породою, яка складена первин­но магматоген­ним, повністю зміненим цементом — тонкозернистого агрегату серпентину, кальциту, флогопіту, перовськіту, магнетиту, водних алюмосилікатів та ін. різнорід. вкраплеників мінералів і уламків порід. К. зу­стрічається у ви­гляді жил, дайок, сіл­лів. Виялені в Якутії (Респ. Саха, РФ), Пд. і Центр. Африці, Пн. Америці, Бразилії, Індії. У світі ві­домо бл. 2 тис. кімберліт. тіл, серед яких більш ніж у 300 трубках і дайках зна­йдені алмази. Пром. концентрації встановлені лише в декількох десятках, а видобуток проводиться усього в 23-х кімберліт. трубках і одній ла­проїтовій. Роз­робляють К. з умістом алмазів не нижче за 0,1 кар/т. На території України — 3 р-ни прояву кімберліт. і лам­проїт. магматизму — корін. джерел алмазів: пн. частина Волино-Поділ. плити, центр. частина УЩ та Приазов. масив і зона його зчленува­н­ня з Донбасом. За пер­спективами виявле­н­ня пром. алмазів провід­не місце посідає Кухіт.-Серхів. площа. Саме побл. с. Кухітська Воля Зарічнен. р-ну Рівнен. обл. 1975 був встановлений перший кімберліт. прояв в Україні. У центр. частині УЩ побл. Кірово­града на Лелеків. і Щорсів. ділянках зна­йдено малопотужні тіла К. і лам­проїтів дайкоподіб. форми. У Приазовʼї виявлено 7 кімберліт. тіл, прояви лам­проїт. магматизму, значну кількість масивів ультраоснов. лужних порід і карбонатоподіб. утворень, а також ві­домі числен­ні знахідки алмазів і їх мінералів-супутників у вторин. колекторах, пред­ставлених різновік. (від камʼяновугіл. до четвертин. періоду) териген. від­кладами.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Завантажити статтю