КІМ­МЕРІ́ДЖСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за на­звою бухти та насел. пункту Кім­мерідж на Пд. Англії, де виділено й описано стратотип ярусу) — третій вік пізнього від­ділу юрського періоду та від­клади, що утворилися в той час. Кім­мерідж. ярус (К. я.) встановлений 1849 франц. геологом А.-Д. дʼОрбіні. Кім­мерідж. вік тривав 150,8–155,6 млн р. тому. В типовому роз­різі К. я. пред­ставлений глини­стою товщею з числен. орган. залишками. Від­повід­но до Між­нар. стратигр. схеми він містить амоніт. зони (знизу вгору) Pictonia baylei, Rasenia cymodoce, Aulacostephanus mutabilis, Aulacostephanus eudoxsus, Aulacostephanus autissiodorensis. Перші дві та нижня частина зони Aulacostephanus mutabilis належать до нижнього, а верх­ня частина зони Aulacostephanus mutabilis і зони Aulacostephanus eudoxsus та Aulacostephanus autissiodorensis — до верх. під­ʼ­ярусів. В Україні від­клади К. я. виявлені у Дні­пров.-Донец. западині, Донбасі, Криму, Перед­до­бруджин. прогині, пд.-сх. частині Сх.-Європ. платформи та Карпатах. У Дні­пров.-Донец. западині кім­мерідж. від­клади пред­ставлені зеленувато-сірими глинами з проверстками мергелів і глинистих глауконіт. пісків та пісковиків мор. походже­н­ня. Макс. потуж. у центр. частині западини досягає 100–110 м. На окраїнах Донбасу кім­мерідж. мор. від­клади заміщуються червоно-брунат. лагун. глинами, які пере­верстуються з глинистими пісковиками та проверстками мергелів. У Зх. Криму К. я. складений глинистими вапняками з проверстками мергелів потуж. до 500–600 м, які у зх. напрямку замінюються ритміч. пере­верствува­н­ням вапнистих глин, мергелів, рідше пісковиків потуж. 400–500 м. На мисі Меганом у Сх. Криму поширена своєрідна товща глин із проверстками пісковиків, конгломератів, вапняків, які до верху по­ступово замінюються глинистим флішем. Потужність глин там бл. 700 м. У Перед­до­бруджин. прогині К. я. пред­ставлений строкатоколір. темно-сірими глинами з зеленуватим і блакит. від­тінками. Трапляються прошарки алевролітів, пісковиків, доломітів, гіпсів, ангідритів і камʼяної солі. У пд.-зх. частині Сх.-Європ. платформи К. я. складений строкатими аргілітами, сіроколір. доломітами, вапняками, лінзами гіпс-ангідритами, потуж. яких 250–350 м. У пн.-зх. частині Пере­дкарпат. прогину у межах К. я. — глинисті мікрит. вапняки. Місцями зу­стрічаються біо­гермні губкові, водоростеві вапняки з прошарками аргілітів і мергелів. Їхня заг. потуж. 450–600 м. У Внутр. Карпатах від­клади К. я. достовірно не встановлені, лише у Мараморош. кри­сталіч. масиві вік від­кладів чивчин. світи умовно при­ймається як кім­мерідж-титонський. Див. також Юрський період і юрська система, Мезозойська ера і група.