Кіно для дітей та підлітків

КІНО́ ДЛЯ ДІТЕ́Й ТА ПІ́ДЛІТКІВ — сфера кінемато­графа, що обʼ­єд­нує ігрові, неігрові та анімаційні фільми, адресовані дитячій та під­літковій аудиторії. Ви­значе­н­ня цієї аудиторії не зовсім точне, оскільки існує багато прикладів того, як книга чи фільм із т. зв. кіно чи літ-ри для дорослих стають улюбленими серед юних глядачів. У 1920-і рр. матеріалом для фільмів нерідко слугували соц. про­блеми, повʼязані з десятками тис. без­притул. дітей і про­грамою виправле­н­ня такого становища. Репертуарна політика кіностудій неодмін­но включала стрічки про і для дітей. Одну з перших кінокартин новозбудов. Київ. кінофабрики Всеукр. фотокіноупр. «Ванька і Месник» (1928, реж. А. Лундін) адресовано дітям. Із дит. кінокартин починав майбутній класик вітчизн. і світ. кінемато­графа О. Довженко, за його сценарієм знято стрічку «Вася-реформатор» (1926, реж. Ф. Лопатинський). Багато кіно­продукції, при­знач. для юнацтва, продуковано на Одес. кінофабриці Всеукр. фотокіноупр. (у 1930-і рр. «Українфільм»). Тут знято стрічки «Без­притульні» (1928, реж. Д. Ердман), «Митрошка — солдат революції» (1929, реж. М. Терещенко), «Діти шахтарів» (1931), «Сенько з “Мімози”» (1933), «Дочка партизана» (1934; усі — реж. О. Маслюков), «Будьониші» (1935, реж. Є. Григорович) та ін. У 1930-х рр. О. Маслюков послідовно працював над фільмами для дітей: «Карл Брун­нер» (1936), «Митько Лелюк» (1938; обидва — у спів­авт. з М. Маєвською), «Педагогічна поема» (1956), «Партизанська іскра» (1958), які були популярними серед юнацтва. Серед майстрів на­ступ. поколінь ви­окремлюється Є. Шерстобитов, чиї фільми «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша», «Акваланги на дні» (обидва — 1965), «Тачанка з пів­дня» (1977), «Казка про гучний барабан» (1987) користувалися успіхом у молоді через авантюрну сюжетику, умі­н­ня реж. подати героїко-романт. персонажі у конфлікті з часом і об­ставинами. Від поч. 1990-х рр. кількість дит. фільмів в укр. кіно різко зменшилася. Серед остан­ніх Р. Ширманом знято лише «Прикольну казку» (2007). Укр. анімація також завжди була орієнтована перед­усім на створе­н­ня фільмів для дітей і молоді (казки, фольклорні оповід­ки, мюзикли). Нині вітчизн. прокат наповнений стрічками зарубіж. виробництва, які за допомогою сучас. технологій досягають особливого впливу на вразливу дитячу та юнац. аудиторію. В них добре роз­роблена система жанрів, фольклорне походже­н­ня яких зумовлює пере­ваги у боротьбі за увагу глядачів різного віку.

Завантажити статтю