КРИВОРУ́ЧКО Степан Михайлович (09. 01. 1904, с. Камʼяний Брід Житомирського повіту Волинської губернії, нині смт Баранівського ра­йону Житомирської області — 25. 09. 1998, Львів) — мово­знавець, живописець, мистецтво­знавець. Доктор філологічних наук (1974). Закінчив Житомирські вищі педагогічні курси (1925), історичний факультет Київського та філологічний факультет Харківського (1932) ін­ститутів педагогічної професійної освіти, Львівський університет. Працював у Харкові: 1932–41 — у на­вчальних закладах; 1943–46 — науковий спів­робітник Ін­ституту вдосконале­н­ня кваліфікації вчителів; водночас 1944–46 — старший викладач кафедри української літератури педагогічного ін­ституту; 1946–80 — у Львівському університеті: від 1956 — доцент кафедри української мови; організовував персональні ви­ставки творів живопису, читав мистецтво­знавчі лекції, був учасником симфонічного оркестру. Наукові дослідже­н­ня: лінгвостилістика, діалектна лексикологія. Брав участь у наукових екс­педиціях для збира­н­ня матеріалів до «Діалектологічного атласу української мови». Автор статей з лексикології, діалектології, ономастики, мистецтво­знавства. Створював пере­важно олійні та темперні пейзажі Карпат, Прикарпа­т­тя, Поліс­ся, зокрема краєвиди, повʼязані з меморіальними місцями літературно-мистецької карти України, з жи­т­тям і творчістю І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, Панаса Мирного та ін. Полотна Криворучка екс­понували у Львові, Києві, Одесі, Житомирі, Москві. Проведено 20 персональних ви­ставок, зокрема у Львові (1957), Києві (1985). Науковій бібліотеці Львівського університету 1988 Криворучко подарував 8 картин, 2002 родина пере­дала його архів і книжкове зі­бра­н­ня (415 одиниць: художня література 19 — початку 20 століть, 7 книг Криворучка, 44 папки рукописів). Деякі полотна зберігаються у Музеї Львівського університету.