Кіор Валерій Іванович

КІО́Р Валерій Іванович (08. 10. 1951, смт Старий Крим, нині Маріуп. міськради Донец. обл. — 2023, там само) — поет, перекладач. Член НСПУ (1992). Закін. Донец. університет (1978). Від 1979 — у Приазов. тех. університеті: 1985–90 і 2007–09 — завідувач кафедри російської мови як іноземної. Засн. сучас. урум. (греко-татар.) літ-ри. Дебютував 1974 у г. «Ждановский машиностроитель». Автор зб. віршів та лірич. прози «Хасевет йазмахлары — Печальные письма» (1990), «Потерять и найти» (1997), «Плач плачей, или Книга невыплаканных слез» (2007; усі — Донецьк). Основна тематика творчості К. — життя та смерть, любов до ближнього. Співавтор укр.-румей.-урум. словника-розмовника (Д., 2003). Переклав російською мовою з новогрец. книгу віршів Н. Маціса «Азофики — Азовье» (Д., 1998). Брав участь у перекладі «Кобзаря» Т. Шевченка мовами греків Приазов’я (К., 1993). Окремі твори К. перекладено укр., груз., узб., турец. мовами. На низку його віршів написано музику.

Т. О. Винниченко