КІПКО́ Ернест Якович (05. 11. 1932, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ — 26. 09. 2016, м. Бахмут Донецької обл.) — гірничий інженер. Батько О. Кіпка. Доктор технічних наук (1975), професор (1982). Державна премія СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закінчив Свердловський гірничий ін­ститут (1955). Від­тоді працював у геологічному обʼ­єд­нан­ні «Артемвуглегеологія» (м. Артемівськ Сталінської, нині Донецької обл.); 1958–99 — у геологічному обʼ­єд­нан­ні з тампонажних і геолого-роз­відувальних робіт «Спецтампонажгеологія» (до 1975 — Донбас­антрацитове управлі­н­ня шахтної геології; м. Антрацит Луганської обл.): 1958–75 — начальник управлі­н­ня, 1975–99 — генеральний директор; водночас 1975–99 — професор кафедри шахтного будівництва Шахтинської філії Новочеркаського політехнічного ін­ституту (РФ); від 2002 — генеральний директор Спільного українсько-російсько-англійського товариства з обмеженою від­повід­альністю «Славсант» (Антрацит); від 2004 за сумісництвом — професор кафедри гірництва Антрацитівського факультету гірництва та транс­порту Східноукраїнського університету. Основні наукові дослідже­н­ня у галузях геомеханіки, під­земної гідродинаміки, шахтного і під­земного будівництва, гірничої екології. Брав участь у роз­роблен­ні та впроваджен­ні нового комплексного методу тампонажу гірських порід при споруджен­ні шахт у складних гірничо-геологічних умовах. Засновник і керівник наукової школи з боротьби з під­земними водами у гірництві. У Бахмуті йому встановлено меморіальну дошку (2017).