Мсциховський Казимир Людвигович
Визначення і загальна характеристика
МСЦИХО́ВСЬКИЙ Казимир Людвигович (09. 01. 1850, м. Кам’янець-Подільськ, нині Кам’янець-Подільський Хмельн. обл. — після 1917) — громадський діяч, інженер шляхів сполучення. Закін. фіз.-мат. факультет Університету св. Володимира в Києві зі ступ. канд. (1874) та Інститут інж. шляхів сполучення в С.-Петербурзі (1876). Працював позаштат. інж. Курсько-Харків.-Азов. залізниці; від 1883 — у мін-ві шляхів сполучення та Пд.-рос. товаристві кам’яновугіл. промисловості, від 1892 — нач. гірн. училища цього товариства; від 1897 — у мін-ві фінансів. Водночас 1891–1912 — мировий суддя Слов’яносерб. пов. Катеринослав. губ., діяч Слов’яносерб. повіт. земства, дійс. цивіл. радник. У цей час М. придбав землі на правому березі р. Біла в р-ні с. Селезнівка (нині смт Перевал. р-ну Луган. обл.), де 1791 відкрито пласти кам’яного вугілля. Він почав розроблення вугілля неглибокими шахтами, побудував колонії для робітників, з’єднав рудник ширококолій. гілкою із залізнич. ст. Юр’ївка Катеринин. залізниці. 1900 за 4–5 км від Селезнівки заклав капітал. шахти № 1 і № 2: с-ще, що виникло біля шахт, отримало назву Селезнів. рудник (нині м. Перевальськ Луган. обл.). Тут М. побудував маєток, школу-церкву, лікарню, шахти з видобутку руди, залізничну колію Кипуча–Яри тощо. Один із засн. (1906) і голова правління Селезнів. АТ кам’яновугіл. та завод. промисловості, чл. правління Пд.-рос. товариства кам’яновугіл. промисловості й Донец.-Юр’їв. металург. товариства. 1909 видобуток вугілля на шахтах Селезнів. рудника сягав 14–15 млн пудів, до 1916 капіталовкладення АТ збільшено до 5 млн руб., що уможливило конкурування з таким великим синдикатом, як «Продвугілля». 1912 він звільнився зі служби через хворобу, йому призначено пенсію в розмірі 1290 руб. на рік. З поч. 1-ї світової війни М. запропонував управі свої послуги щодо влаштування в Селезнівці лазарету для поранених, однак ініціативу відхилено у зв’язку з незручністю в інфраструктурі. Подальша доля невідома.