Мудрість
МУ́ДРІСТЬ — позатеоретична форма філософського відношення до дійсності, яка не вичерпується пізнанням істини, а потребує «життя в істині». М. визначають як досвідченість, що характеризується етич. духовністю, причетною до вищих життєвих цінностей. М. — результат використання пізнавал. та інтелектуал. зусиль людини в їхньому орган. зв’язку із потребами реал. життєдіяльності. М. — різновид практично орієнтов. свідомості, що підпорядков. завданням засвоєння норм і правил «правед.» життя. Генетично М. сягає синтетич. форми досвіду особи. На рівні філософії проблему М. використовували в концепції «софійності» світу, згідно з якою творчу смислонаповненість буття, його красу та довершеність визначають причетністю до М. універс. сили, що нібито керує світом. У рац. розумінні М. — архаїчна форма духовно-практ. освоєння світу. Деякі функції М., пов’язані з інтеграцією способу буття зі способом думок, використовує в новому контексті антропологія філософська.
Завантажити статтю
