Музей історико-філологічного товариства
Визначення і загальна характеристика
МУЗЕ́Й ІСТО́РИКО-ФІЛОЛОГІ́ЧНОГО ТОВАРИ́СТВА при Харківському університеті Засн. на базі матеріалів етногр. відділу виставки 12-го Археол. з’їзду (Харків, 1902; див. Археологічні з’їзди), що після його закінчення були передані Історико-філологічному товариству при Харківському університеті. 1904 основну їхню частину розміщено в одній із кімнат істор. архіву цього закладу, після чого розпочато роботу із систематизації колекцій, утворення архіву й б-ки музею. До його фондів (окрім пам’яток, зібраних у ході наук. експедицій під час підготовки до археол. з’їзду) увійшли етногр. матеріали з Кабінету рідкісних предметів і Музею красних мистецтв і старожитностей Харків. університету, а також від приват. осіб. 1908 відкритий для широкого загалу. Перший і незмін. дир. (до 1918) — М. Сумцов, який разом із хранителями музею В. Данилевичем, О. Білецьким, Д. Зеленіним та ін. зробив знач. внесок у поповнення та наук. опрацювання колекцій. На поч. 20 ст. це був один із перших етногр. музеїв на укр. землях, працівники якого збирали й досліджували не лише нар. творчість, а й предмети з ін. сфер матеріал. і духов. культури краю (Слобід. України). Станом на 1917 у ньому зберігалося 2200 пам’яток, систематизов. у 3-х відділах (укр., рос. і кримськотатар.) та окремих групах (госп. речі, хатнє начиння, землеробство, нар. ремесла, мистецтво, побут та ін.). Деякі зі збірок (ритуал. предмети, нар. медицина, іграшки) не мали аналогів у Рос. імперії. Значну наук. й істор.-етногр. цінність мали й колекції та окремі зразки предметів одягу, головних уборів, писанок, гончар. виробів, килимарства тощо. 1920 пам’ятки цього закладу увійшли до складу Музею Слобід. України (нині Харківський історичний музей ім. М. Сумцова).