МУ́ЗИКА ЕКС­ПЕРИМЕНТА́ЛЬНА — музика, яку створюють, використовуючи нові вихідні матеріали, способи їх транс­формува­н­ня, звуконосії, нові сфери музичного мистецтва порівняно із загально­прийнятими для певного часу нормами, для пере­вірки нових технік і методів композиції, умов викона­н­ня та спри­йма­н­ня творів. Цей термін умовний і окреслює прагне­н­ня творця урізноманітнити насамперед шляхи реалізації своїх ідей, а не якість власне музики. М. е. існувала в усі часи й залежно від стилю епохи, худож. напряму, особистості композитора мала різний характер. Чимало «екс­перим.» для свого часу творів згодом втратили цю ознаку, зокрема багато зразків світломузики, вжитк., конкрет. та електрон. музики. До М. е. свого часу зараховували спроби реформува­н­ня чин­ної модал. системи й від­творе­н­ня в епоху Від­родже­н­ня систем антич. мікрохроматики Н. Вінчентіно та створ. ним архичембало й архиоргану («Маленький гармонічний лабіринт» Й.-С. Баха, «Багатель без тональності» Ф. Ліста, Етюди О. Скрябіна, «Пита­н­ня, що залишилося без від­повіді» Ч. Айвза, «Вакханалія» Дж. Кейджа та ін). У 1950–60-х рр. М. е. вважали конкретну й електрон­ну музику, музику для магніт. стрічки, згодом — стохаст. музику, інструм. театр, геп­пенінґ тощо. В укр. музиці в 1910–30-х рр. екс­перим. характером вирізнялися твори М. Рославця, М. Вериківського, І. Белзи, Б. Яновського, які шукали нові «рев.» жанри та способи організації муз. матеріалу, однак із часом будь-які екс­периментува­н­ня почали пере­слідувати як «антинар. формалізм». Від поч. 1960-х рр. у недовгі часи т. зв. хрущов. від­лиги від­родже­н­ня М. е. в Україні повʼязане, насамперед, з іменами Л. Грабовського, В. Годзяцького, В. Губи, В. Загорцева, В. Сильвестрова. Після культурно-мист. ре­пресій 1960–80-х рр. М. е. від­родилася в Україні більшою мірою як наслідува­н­ня зразків зх. музики й спорадично практикувалася, за­звичай, пред­ставниками молодшого поколі­н­ня композиторів. З від­новле­н­ням незалежності України роз­почалася нова хвиля М. е., повʼязана знач. мірою з викори­ста­н­ням ресурсів електро­акуст. музики. Автори творів укр. М. е. 1990 — поч. 2000-х рр. — А. Загайкевич, С. Зажитько, І. Не­бесний, О. Мануляк, Л. Сидоренко, В. Рунчак, К. Цепколенко, Ю. Гомельська, О. Щетинський та ін. — досягли знач. успіхів у різних жанрах М. е., що стала ві­дома й у європ. країнах. Особливо тісні контакти склалися в укр. авторів М. е. з колегами з Польщі, Литви, Швеції, Франції, Данії, Німеч­чини і Великої Британії.